Дрони середньої глибини, також відомі як мідлстрайки, з весни ефективно знищують логістичні маршрути Росії. Але основна проблема, що стоїть перед ними, – це розробка алгоритмів для навігації, виявлення цілей і донаведення, які повинні працювати в умовах інтенсивного радіоелектронного подавлення (РЕБ). Водночас, до кінця року Росія, ймовірно, зосередиться на розвитку власних систем радіоелектронної боротьби, а не на автономних перехоплювачах.

Про технологічні виклики в розвитку мідлстрайків, можливі реакції Росії та ставлення європейського оборонного комплексу (ОПК) до нових технологій ми поговорили з Юрієм Гуменчуком, генеральним директором оборонної компанії Trident Group.

Чому автономність важливіша за звʼязок

– Які нові технологічні бар’єри стоять на шляху розвитку мідлстрайків (від обчислювальної потужності до навігації) і який з них найскладніший?

– Якщо говорити про мідлстрайки, нам потрібно здійснювати удари на відстані від 50 до 300 км. Це стосується командних пунктів противника, розташувань техніки, логістичних вузлів і складів. Природно, противник активно використовує РЕБ, аби закрити ці цілі.

Основні технологічні виклики, з якими ми стикаємося, — це зв’язок та автономність. Стосовно зв’язку, ми завжди у гонитві за новими форматами, в той час як ворог продовжує розвивати свою РЕБ.

Що ж до автономності, це набагато цікавіший аспект. Вона дозволяє виконувати більшу частину місії без зв’язку з оператором, що підвищує ефективність і зменшує ризик.

Фото: дрони від компанії Trident Group

Розглянемо три етапи автономності: навігація, виявлення цілей та кінцеве донаведення.

Хоча ми вже маємо певні досягнення, завдання залишається досить складним. Наразі інформаційні алгоритми є головним бар’єром, оскільки потребують високої ступені надійності в бойових умовах.

Що готує Росія?

– Росія вже адаптується, використовуючи цивільні автомобілі. Яка, на вашу думку, ймовірна технологічна відповідь з боку РФ: автономні перехоплювачі чи масштабування РЕБ нового покоління?

– Перехід на цивільні авто не вирішить проблеми, адже багато цілей не можна перемістити. Що стосується автономних систем, їх розвиток в короткостроковій перспективі малоймовірний через потребу в комплексній системі управління.

Найбільш вірогідний сценарій – це масштабування систем РЕБ. РФ вже має належну технологічну основу для цього, тому очікують збільшення запиту на нові рішення зв’язку.

– Чи є ознаки, що Росія активно працює над власними мідлстрайками для боротьби з українською логістикою?

– Я впевнений, що Росія не тільки веде розробки, але й шукає середні рішення між дешевими дронами і масивними “Шахедами”. Нам потрібно серйозно готуватися до їх появи на полі бою.

Співвідношення мідлстрайків і ракет

– В яких випадках мідлстрайки переважають ракети, і чи є межа, яку ця технологія поки що не може подолати?

– Обмеження для мідлстрайків виникають, в основному, через саму класифікацію. Теоретично, можливе значне розширення характеристик шляхом зміни розмірів та джерел енергії.

Швидкість – головна перевага ракет, адже їх важче перехопити. Але мідлстрайки виграють у вартості та простоті виробництва.

Фото: дрони від компанії Trident Group

Ставлення Європи до нових можливостей

– Чи зберігається скепсис серед європейських оборонних гігантів щодо нових технологій, включаючи мідлстрайки?

– Багато з них ще живуть у парадигмі минулого, що ускладнює визнання змін у сучасній війні. Стара інфраструктура дуже важко трансформується, і це створює затримки.

Однак з’являються “неопрайми” – нові компанії, які мислять інакше. Вони відкриті для співпраці і шанують нові технології.

– Чи звертаються до Trident Group європейські партнери з інтересом до мідлстрайк-технологій?

– Так, запити надходять. Багато нових структур на Заході усвідомлюють зміни у військових технологіях і готові до співпраці. Проте більшість урядів поки що обирають закриті моделі.

Це дає можливість створити нові моделі експорту військових технологій, що є складним завданням, але надзвичайно важливим для майбутнього.

Середовище дуже динамічне, і щоб не пропустити можливості, потрібно швидко адаптуватися та будувати нові мости співпраці.