Підкорення волейбольного олімпу: Максим Тонконог про свій шлях до успіху
18-річний волейболіст Української збірної Максим Тонконог відкрив душу в своєму недавньому інтерв’ю для Sport.ua. Він поділився своїм цікавим спортом шляхом, розповів про переїзд до Італії, новий клуб, де він планує виступати, а також можливість дебюту за національну команду вже цього року.
Емоції на кордоні з мрією
– Вітаю, Максиме! Зважаючи на ваш юний вік, як ви себе почували, коли отримали запрошення до збірної?
– Зізнаюся, емоції були не надто яскравими. Мене вперше запросили у 2023 або 2024 році, проте тоді я не зміг приїхати через травму гомілкостопа. Після цього ще раз не потрапив на перегляд. Але минулого року я поїхав до Польщі на тиждень, і знову отримав виклик цього року – тоді уже було простіше, адже я досвідував роботу з старшими гравцями.
Високі досягнення та конкуренція
– Чула, що ви відзначилися на відео з позначкою 371. Це ваш максимум?
– Так, це було, коли я був у Болгарії. Можливо, зараз я стрибаю ще вище, але з останньої перевірки немає результатів.
– Зріст 2,15 м ставить вас у особливу категорію. Чи продовжуєте ви рости?
– Мені видається, що я вже незначно рости. Хоча в мене був період, коли я виріс на 11 см за рік.
Проблеми зі здоров’ям
– Чи стало для вас проблемою здоров’я через зріст і напружені тренування?
– Згідно з досвідом, у людей великого зросту можуть бути проблеми з колінами – у мене їх не було. Минулого сезону я керував усіма рекомендаціями, а біль у колінах зник. Зараз є лише проблема з плечем.
Шлях до волейболу
– Як ви прийшли до волейболу і в якому віці почали?
– Займався з шести років. Мама теж грала у волейбол, тому вона одразу підтримала моє рішення віддатися цьому спорту.
Зміна амплуа
– Чула, що ви грали як блокуючий, а тепер стали діагональним. Чому вирішили змінити позицію?
– Коли я перейшов до «Буковини», тренер сказав, що працювати на позиції діагонального буде доцільніше. Спочатку сумнівався, але з часом зрозумів, що це моє.
Переїзд до Італії та труднощі адаптації
– У 16 років ви переїхали до Італії. Які труднощі виникли на початку?
– Батьки приїхали зі мною, залишившись на тиждень. Я намагався звикнути до нової мови. Спочатку було непросто, але з часом набрався досвіду.
Різниця у рівні гри
– За вашими спостереженнями, яка різниця між українською суперлігою і італійською лігою?
– Італійці грають швидше. Також вони ніколи не здаються, навіть якщо програють. В Україні ж ми можемо падати духом.
Особистий прогрес
– Ви найрезультативніший гравець команди, але як справляєтеся з інтенсивністю?
– Були моменти, коли травми заважали. Грав на знеболювальних через проблеми з плечем.
Контракти та оренда
– А що з вашими планами на майбутнє? Вам вже запропонували контракт з «Лубе Чівітанова»?
– Так, у мене вже є контракт, я граю у «Фано» на оренді, а останній рік – в «Чівітанові».
Майбутнє у збірній
– Ваша конкуренція в команді велика. Як вважаєте, чи вистачить вам ігрового часу?
– Так, Тупчій досвідчений, але я сподіваюся, що зможу проявити себе.
Цілі на майбутнє
– Які ви маєте цілі у своїй волейбольній кар’єрі?
– Хочу стати одним із кращих гравців у світі або хоча б в Європі. Сподіваюся, мої мрії здійсняться!
Бліц-опитування
- Улюблена країна для відвідування? – Японія та Китай.
- Що найбільше любите на тренуваннях? – Не люблю, коли тренування затягуються.
- Серйозні травми? – Травма гомілкостопа, яка довго лікувалася.
