Лейла Абдуллаєва: Життя командири дронів на фронті

36-річна Лейла Абдуллаєва командує ротою ударних дронів бригади Сил безпілотних систем К-2. Вона стала першою жінкою в українській армії на посаді тимчасової виконувачки обовʼязків командира батальйону. До вступу в армію Лейла працювала в IT, а тепер командує понад сотнею бійців.
Лейла, на позивний Сарацин, розповідає про схожість військової карʼєри та виховання дітей, своїх «горобчиків» і жіноче щастя командирки.
## Надходження до війська
Лейла, ви багато читали про IT, а під час війни стали волонтером і зрозуміли, що підете воювати. Якщо згадаєте про свій шлях до військової служби: спочатку вас не брали на мобілізацію через «багато добровольців» і статус дівчини. Але ви не зупинилися і зрештою потрапили до армії на посаду пілота. Як ви стали командиркою роти?
Після того, як я почала пілотувати дрони типу «мавік», я здобула досвід на розвідувальних і важких дронах. Моя ініціатива привела до кар’єрного зростання, і коли з’явилася можливість вести власну роту, я не змогла упустити цей шанс.
## Чому не медичні обов’язки?
Мені не хотілося бути медиком, тому що моя натура дуже емоційна, і я не готова впускати стільки болю і втрат в своє серце. Я знала, що рано чи пізно доведеться надавати домедичну допомогу, але обирати цю роль – не для мене.
## Про лідерство
Я не була лідеркою в школі, але згодом навчилася організовувати людей. Війна формує характер. Я вважаю, що принципи виховання дітей та військової служби дуже схожі; зокрема, важливо бути прикладом для молодших.
## Підпорядкування та знання
У моєму підпорядкуванні понад сто людей, з кожним я намагалася налагодити контакт на особистому рівні. Знаю їх історії та ситуації. У кожного з моїх бійців є мій номер, і я завжди готова їх вислухати.
## Відпочинок та баланс
Я сплю 4-6 годин, і залежно від обставин, графік може змінюватися. Я вважаю, що людина завжди має право відпочивати, але в нашій ситуації це досить складно. Персонал для виконання завдань у нашій бригаді завжди можна перевести на інші посади, якщо це необхідно.
## Стиль командування
Бути хорошою командиркою означає зменшити втрати серед свого підрозділу на полі бою. Я не прагну популярності, моя мета – щоб люди поверталися додому. Читання військової історії допомагає мені приймати важливі рішення на полі бою.
## Винагорода та визнання
У лютому цього року я отримала орден Богдана Хмельницького за виконання службових обов’язків. Це – результат роботи нашого підрозділу, який зазнає 80% ворожих втрат на фронті.
## Покоління пілотів
Навчати пілотів – важливий аспект моєї роботи. Я прагну сформувати покоління, яке буде кращим за попереднє. Йдеться не лише про політ, а про загальну взаємодію команди, що суттєво підвищує ефективність бойової роботи.
## Особисте життя
Не можу сказати, що у мене є час для романтики. Я надто зосереджена на службі, хоч і розумію, що особисті стосунки можуть з’явитися. Я не цікава до питань стосунків у нашій біді. Залишаю це питання на потім.
## Висновки з війни
Війна змінила моє життя. Я не можу відпочивати та перемикатися на інші теми. Мій щоденний розпорядок має бути насиченим, щоб я могла продуктивно працювати.
Попри всі труднощі, ми живемо в часи, коли можемо розвиватися. І я вірю, що діти, яких я навчаю, стануть наступними героями нашої країни.
Цей матеріал створено за підтримки Фонду місцевого співробітництва Посольства Фінляндії в Україні.