У МЦКМ відновлюють історичну будівлю після травневого удару: відремонтували 2 000 кв.м. даху і замінили майже 1 000 кв.м. вікон, загальна вартість робіт перевищила 51 мільйон гривень.
Ремонт покрівлі та вікон
Найбільше коштів витратили на капітальний ремонт покрівлі площею 2 000 кв.м. - понад 34 млн.грн. Ще більш як 17 млн.грн. спрямували на демонтаж пошкоджених вікон, установлення нових конструкцій, облаштування укосів і підвіконь.
Через травневу атаку частину запланованих робіт відклали, зосередивши ресурси на ліквідації наслідків руйнувань і збереженні будівлі. «Якби майже 200-річна будівля залишилася без відновленого даху та опалення хоча б на одну зиму, наслідки могли б бути незворотними - і державі просто не було б чого повертати», - зазначають у команді.
Модернізація інфраструктури та укриття
Паралельно продовжують модернізацію інфраструктури: майже завершено облаштування перших нових чоловічих і жіночих санвузлів вартістю понад 4 млн.грн. Понад 10 млн.грн. інвестували в ремонт і часткову заміну системи опалення радянських часів, яка вийшла з ладу минулої зими.
Ще більш як 10 млн.грн. спрямували на відновлення пошкоджених дверей, прибирання та вивезення будівельного сміття, облаштування зони для куріння й початок реконструкції вхідної групи. Одним із ключових напрямів стало створення першого сертифікованого укриття всередині комплексу, розрахованого на 2 000 людей.
«Ми фактично створюємо безпрецедентний для України кейс, коли великий культурний заклад не лише не потребує постійного бюджетного фінансування, а навпаки - генерує доходи для держави та відновлюється коштом приватного інвестора. Ідеться про історичну будівлю, у якій понад 70 років не проводили масштабних ремонтів.
Ми хотіли б, щоб цей досвід став прикладом для інших культурних установ, адже нинішня модель державного управління далеко не завжди є ефективною. Частина закладів культури на 70-90% фінансується з державного бюджету, тобто коштом платників податків.
Для нас цей проєкт - не просто реконструкція концертного майданчика. Це спроба довести, що історична культурна спадщина може отримати нове життя завдяки приватним інвестиціям, сучасному управлінню та довгостроковій стратегії розвитку. Але для того, щоб такі приклади ставали системними, держава має забезпечити інвесторам зрозумілі правила гри та гарантії, співмірні з масштабом їхніх вкладень», - говорять у команді.
Проблемні ділянки: флігель і схил
Один із найскладніших викликів - порятунок флігеля колишнього “Кінопалацу”, який уже кілька років в аварійному стані; дві несучі стіни опинилися під загрозою обвалення. За рік і чотири місяці орендар перерахував державі близько 33 млн.грн. орендної плати без ПДВ за весь комплекс, із цієї суми понад 4 млн.грн. припало саме на аварійний флігель, який залишався непридатним для експлуатації.
Ще одним стратегічним викликом є стан схилу, на якому розташована майже 200-річна споруда; без належного втручання критична ситуація може виникнути вже протягом найближчих 5-10 років. Для детального дослідження планують залучити геологів, попередня вартість робіт із укріплення та збереження комплексу оцінюється у 1-2 млрд грн.
Журналістка HMStudio. Пише про моду, красу та lifestyle: тренди сезону, образи знаменитостей, догляд і корисні звички. Спирається на думку стилістів і фахівців та перевіряє факти перед публікацією.
