10 місяців в окопах: Історія Ігоря Федорова — збройного захисника з Студінки
Ігор Федорів, простий хлопець зі Студінки, перебував у Польщі на заробітках, коли розпочалась війна в Україні. Але як тільки почалося повномасштабне вторгнення, його серце закликало повернутися додому. Сьогодні він ділиться своїм досвідом солдата, який пережив неймовірні випробування на фронті.
Повернення на Батьківщину
Коли Ігор почув про вторгнення, його рішення було миттєвим. — Я не хотів, щоб мене вважали тим, хто ховається. Небажання бути “вище” навколишньої дійсності стало його мотивацією повернутися. Як тільки він повернувся до України, Ігор потрапив під мобілізацію.
Служба у розвідці: справжні виклики
Ігор став частиною розвідки. — Найскладніші моменти були пов’язані з оточенням. Адже далеко не завжди можна було передбачити дії ворога. Їхню чисельність неможливо було ігнорувати — РФ докладала всіх зусиль. Ігор згадує, що їх командою було важливо не лише спостерігати, але й коригувати дії дронів та артилерії.
Роль “пташок” у їхній службі
Без повітряної підтримки було б важко. Дрони, які вони називали “пташками”, ставали їхніми очима на полі бою. — Вони привозили нам не лише інформацію, а й їжу з водою, але деякі деталі я не можу розголошувати.
Шлях до ротації
Процес адаптації на позиціях був непростим. Ігор і його побратими підраховували радісні моменти: – За допомогою серії селфі, на яких моя борода ставала дедалі довшою. Коли ж нарешті настала ротація, це стало знаковим моментом для солдатів.
Евакуація: історія виживання
16 червня — дата, що залишиться в пам’яті. — Цей етап був справжнім випробуванням нас на витривалість. Ходили пішки з самого ранку, а потім невтомно мчали на квадроциклах через небезпечні ділянки. У цей момент важливо було відчувати прикриття з повітря — це дійсно рятувало життя.
Небезпеки, які переслідували на кожному кроці:
- Ризик обстрілів
- Технічні поломки
- Втрата зв’язку з командою
Адаптація до нових умов
Повернувшись додому, Ігор зіткнувся з новими випробуваннями. — Важко адаптуватися до тиші після напружених місяців на фронті. Ця внутрішня тривожність переслідує його, навіть у звичній обстановці. — Я приїхав кілька днів тому, але адаптація потребує часу.
Сила підтримки
Він знає, що його побратими чекають на ротацію. — Це важливо — знати, що про тебе не забули. Всі вони продовжують виконувати свій обов’язок, сподіваючись на день, коли зможуть повернутись до своїх родин.
Недавно Ігор Федорів був нагороджений состоянием “Хрест бойових заслуг” — визнанням його мужності та героїзму під час оборони України.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
Мар’яна Локатир
