Крим залишається потужним символом української ідентичності, незважаючи на понад десять років окупації. Історія, культура та мовна спадщина півострова продовжують жити в українському культурному середовищі. Численні митці й науковці вносять свій вклад, нагадуючи про значимість кримськотатарського народу. Літературний проект “Кримський інжир”, що об’єднує українських і кримськотатарських авторів, став важливим елементом цього процесу. В рамках цьогорічного фестивалю “Протасів Яр”, присвяченого пам’яті Романа Ратушного, проект надав можливість ознайомитися з сучасною поезією кримськотатарських авторів. Алім Алієв, журналіст і правозахисник, поділився своїми думками про важливість культурного діалогу про Крим.

Фестиваль “Протасів Яр”: пам’ять й культура

– Чи знали ви особисто Романа Ратушного?

– Хоч я й не знайомий з Романом особисто, але завжди був обізнаний з його діяльністю та підтримував її. Наша активістська спільнота була розкидана територіально, але ми відчували взаємопідтримку. Думаю, ми могли перетинатися під час Революції Гідності у Києві.

Крим у контексті сучасності

– Чому тема Криму важлива для вас на фестивалі?

– Крим – це моє коріння, мій дім. Я завжди черпаю силу й натхнення звідти. Тема Криму є невіддільною частиною нашої культурної спадщини.

Літературна діяльність Аліма Алієва

– Ваша роль на фестивалі?

На фестивалі “Протасів Яр” я читав поезію сучасних кримськотатарських авторів, які живуть в окупації. Ці тексти незвичайно важливі, адже вони перегукуються з українською літературою та підкреслюють живу реальність Криму сьогодні.

Завтра Криму: мрії та сподівання

– Які найважливіші фестивалі для вас?

Я беру участь у багатьох фестивалях, але “Книжковий Арсенал” завжди залишається особливим. У серпні планується фестиваль “Кримський інжир”, на якому також можна буде побачити багато цікавого.

Спілкування через культуру

Участь у різних культурних подіях є для мене важливою. Я відвідую літературні фестивалі “Порт” в Одесі та “Фронтера” у Луцьку. Під час зустрічей із людьми на прифронтових територіях я розповідаю про культуру Криму та важливість кримськотатарської спадщини в нашій українській ідентичності.

Крим у нашій пам’яті та культурі

– Як відкриваєте Крим тим, хто ніколи там не був?

Я часто запитую людей, чи були вони в Криму. Багато хто мріє про те, щоб відвідати його після деокупації. Я зазвичай пояснюю, чому Крим важливий для України і яку роль у його історії відіграють кримські татари.

Традиції кримськотатарського народу

– Що для вас означає нещодавно закладений фундамент кримськотатарської садиби?

Цей проект дуже важливий, адже стане новим культурним простором, де оживе кримськотатарська культура. Це перший постійний музей, такий як це потрібно для збереження нашої спадщини за межами Криму.

Час на фестивалі

– Враження від цьогорічного фестивалю?

Це був чудовий досвід. Завжди радію зустрічі з друзями та колегами. “Протасів Яр” – це справжня спільнота, яка об’єднує людей з різних сфер.

Спогади про Бахчисарай

– Що означає Бахчисарай для вас?

Для мене Бахчисарай — це осердя кримськотатарської спадщини. Це місто, де живуть мої предки, яке стало святим для кожного кримського татарина.

Смак Криму у серці

– Який смак має Крим для вас?

Крим для мене – це насамперед смак дому. Це кава приготована мамою, кавуни на столі, інжир на подвір’ї. І, звичайно, смак морської солі після купання.

Мрії про деокупацію Криму

– Про що ви мрієте після деокупації Криму?

Я завжди кажу: уявляйте, що ми зробимо з Кримом після звільнення. Це важливо, адже тільки так ми триматимемо півострів у своїй пам’яті. Ми можемо зробити його місцем сили не тільки для кримських татар, а й для всієї України.

Розмову вела журналістка Марія Марчук. Літературна редакція – Надія Проценко. Продюсерка – Наталія Зіневич, редакторка – Марина Литвиненко.