Втрачені землі: Екологічні виклики Запоріжжя під час війни
Невідкладні екологічні проблеми Запорізької області
Через активні бойові дії та постійні обстріли, доступ до багатьох зон Запорізької області наразі заблокований. Після завершення війни можливе проведення повного моніторингу екологічної ситуації.
Вже п’ятий рік війна нищить екосистему регіону. Пожежі, спричинені обстрілами, токсичні елементи боєприпасів, обміління ріки Дніпро після підриву Каховської ГЕС, та ерозія берегів — це тільки частина тих проблем, які тепер мучать Запоріжжя.
Проблеми війни з екологією: думка експерта
Про ці виклики задали питання доценту кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" Павлу Ломазову.
Як ви оцінюєте поточний екологічний статус Запоріжжя?
Павло Ломазов: До 2022 року можна було говорити про промислове навантаження та хронічні екологічні проблеми. Але нині війна додала нові складнощі: вибухи, пожежі, забруднення ґрунтів, мінування — все це призвело до значних змін. Так, екологічна ситуація в регіоні змінилася на гірше. Багато територій потребують не тільки захисту, а й повноцінної реабілітації після бойових дій.
Які довоєнні проблеми загострилися?
Павло Ломазов: Найгострішою зараз є проблема якості атмосфери. Кількість промислових викидів зросла, і до них додалися викиди від пожеж та руйнувань. Складна суміш небезпечних речовин — це наслідок хаосу.
- Відходи: Проблема з відходами збільшилася. Тепер до вже існуючих відходів додалися уламки, залишки боєприпасів та забруднені матеріали.
- Вода: Мережа водопостачання також страждає — зношеність та несанкціоновані скиди зараз не регулюються.
- Ґрунти: Вибухи і пожежі призвели до деградації земель: зниження родючості та ерозія — це лише частина руйнівних наслідків.
Хімічні загрози: що потрапляє в ґрунт?
Павло Ломазов: Склад забруднень залежить від типу боєприпасів. Це можуть бути важкі метали, такі як свинець і цинк, а також небезпечні хімічні сполуки. По суті, ми маємо справу з багатокомпонентними токсичними сумішами.
Як це вплине на місцеві води та рослинність?
Павло Ломазов: Основна проблема в тому, що забруднення не залишається на місці; воно мігрує. Частина токсичних виконавців може перейти в підземні води або впливати на рослинність. Тому екологічне обстеження — це перший крок перед будь-яким сільськогосподарським використанням пошкоджених територій.
Дослідження: Чи проводяться вони зараз?
Павло Ломазов: Зараз дослідження виконати складно через небезпеку на територіях поблизу фронту. Йдеться про обмежену можливість збору даних, але детальні аналізи плануються на післявоєнний період.
Вплив осушення Каховського водосховища на регіон
Як це вплинуло на клімат?
Павло Ломазов: Осушення досить серйозно вплинуло на локальний клімат. Водна поверхня раніше пом’якшувала температурні коливання, а тепер сухі території швидше нагріваються, що призводить до підвищення температурного стресу.
Довгострокові наслідки
Що буде далі?
Павло Ломазов: Зміни гідрологічного режиму можуть призвести до серйозних змін в екосистемі. Знищення природних водойм вплине на рослинність та довкілля в цілому. Це має великий соціальний вплив, оскільки Дніпро є важливим для людей.
Чи є зони з катастрофічним екологічним станом?
Павло Ломазов: Так, є осередки критичного стану. Особливо це стосується прифронтових смуг, де активні обстріли поєднуються з іншими проблемами. Фактично, масштаби шкоди можуть бути значно більшими, ніж це зараз зафіксовано.
Плани на майбутнє: Як відновити Запоріжжя?
Яким має бути "зелене відновлення"?
Павло Ломазов: Відновлення запорізьких територій має базуватися на екологічній безпеці та моніторингу. Перший етап — комплексна діагностика стану ґрунтів, вод і повітря. Важливими кроками будуть розмінування та екологічне обстеження територій перед їх повторним використанням.
Факти, що хлібні поля палали після обстрілів, підкреслюють масштаби трагедії.
