Зворушлива розповідь командира ліквідації про порятунок морських піхотинців

Спецпризначенець з позивним “Брат”, командир загону “Омега” Національної гвардії України, пройшов шлях від простого бійця до важливої особи в своїй групі. У своєму інтерв’ю він детально розповів про одну з операцій, циклічні бої в 2024 році та самі джерела мотивації, що допомагають йому триматися на передовій.

Порятунок під обстрілом: операція під Маріуполем

З моменту оточення гарнізону в Маріуполі, кілька підрозділів намагалися вирватися з пастки. Однією з ключових місій стало порятунок морських піхотинців, які опинилися під загрозою. Командир зібрав групу та поставив завдання: пробити шлях через ворожий тил.

Шлях до них вимагав чіткої координації. З початку і до кінця ми провели більше десяти годин, намагаючись уникнути ворожих патрулів та стрільби. З густого туману ми вирушили на зустріч бійцям, слідуючи наперед заданому маршруту.

Наближаючись до місця призначення, ми зустріли вісім людей, один з яких пересувався на милицях. Запросили їх підняти руки та переконалися, що це наші. Вони були виснажені, але відразу попросили про воду та цигарки. Наша місія була успішна, і після важкого повернення додам їм у випадку небезпечної ситуації.

Нагороди та безперервні битви

За операцію з порятунку морпіхів та інші бойові завдання, наш командир отримав три ордени “За мужність”. Кожен з них символізує дні, коли ми стояли на передовій та захищали свою землю.

• Перший орден – за рік, що приніс нашій групі непередбачувані виклики.
• Другий – за участь у боях в Авдіївці, де ми знищили кілька одиниць ворожої техніки.
• Третій – за безпосередній порятунок наших бійців.

Тактика та розвідка: незрівнянна поведінка ворога

Наша команда була підготовлена до всіх можливих сценаріїв. Відточена з 2015 року, наша тактика включала малогрупову роботу, що значно полегшувало виконання місій.

Під час розвідки ми з’ясовували стан мостів та можливі маршрути, адже мати інформацію про ворога – це надзвичайно добре.

З місцевими жителями проходили розмови, які відкривали невимовні жахи, пережиті ними під час окупації. Жителі розповідали про мародерство, жорстокість ворожих військ; це лишило в наших серцях важкі спогади.

Мир та щасливі миті

У тилу, поки наші родини могли спокійно гуляти в парку, на фронті ситуація виглядала зовсім по-іншому. Ми усвідомлюємо, як важливо, щоб наше місто залишалося мирним.

Найважливіші моменти для нас – це коли операція завершена й всі підлеглі повернулися без особливих травм. Є традиція фотографуватися та ділитися знімками з родинами, показуючи, що все в порядку.

Хоча в полях ми замучені та брудні, відчуття життя та зв’язок із близькими неможливо порівняти з нічим.

Слідкуйте за новинами у соціальних мережах та підтримуйте наших хлопців!