
Театр Франка попрощався з акторкою, яка прийшла туди ще 1974-го
Не стало Наталії Перчевської. Заслужена артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, померла на 75-му році життя. Про це 11 жовтня 2026 року написали у театрі.
Допис франківців вийшов дуже особистим. Там майже немає переліку вистав і нагород. Колеги згадали її голос, усмішку, тепло від зустрічей у коридорах і гримерках, ті хвилини спільної роботи, які з роками цінуєш дедалі більше.
Коли буде прощання
Дату й місце прощання поки не назвали. У театрі пообіцяли повідомити про це згодом.
Причину смерті не оприлюднювали. Інших подробиць театр також не давав.
Київське дитинство і курс Ірини Молостової
Народилася в Києві 1952 року
Наталія Миколаївна Перчевська з’явилася на світ 1 червня 1952 року в Києві. І все життя пов’язала з цим містом. Більшість її однокурсників після інституту роз’їхалися по обласних театрах, а вона залишилася вдома й одразу потрапила на одну з головних сцен країни.
Інститут імені Карпенка-Карого
Вчилася вона в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Тепер це Київський національний університет театру, кіно і телебачення. Курс вела Ірина Молостова, режисерка, яка ставила і драму, і оперу, а ще виховала чимало акторів для київських сцен.
Випуск 1974 року
Диплом Перчевська отримала 1974-го. Того ж року її взяли в трупу театру імені Івана Франка. З цього моменту і почалася її робота у франківців, яка тривала понад п’ятдесят років.
Пів століття на одній сцені
Від академічного до національного театру
Більше п’яти десятиліть в одному колективі — це багато. За цей час у театрі змінилося кілька художніх керівників і ціле покоління акторів. Перчевська починала в театрі, який тоді був державним академічним, а продовжувала грати, коли він став національним.
Історія самих франківців ще довша. Театр заснували 1920 року у Вінниці, а через шість років він переїхав до Києва. Коли у 2025-му святкували 105-річчя, Наталія Перчевська вже відпрацювала там понад пів століття.
Звання 2018 року
Заслуженою артисткою України вона стала 2018 року. На той момент у неї за плечима було вже 44 сезони на сцені франківців. Це почесне звання держава присуджує за помітний внесок у розвиток театрального мистецтва.

Які ролі зіграла Наталія Перчевська
Десятки вистав різних жанрів
Ролей у неї були десятки. Енциклопедія сучасної України пише, що акторці вдавалося переконливо перевтілюватися, тож вона працювала і в гротескній комедії, і в трагедії.
Ось лише кілька її героїнь, яких згадує енциклопедія.
- Христя в «Незабутньому» за Олександром Довженком
- Ганна у «Вассі Желєзновій» Максима Горького
- Олімпія в «Суді і полум’ї» за Іваном Франком
- Олена Андріївна в чеховському «Дяді Вані»
- Фріда з «Майстра і Маргарити» за Булгаковим
- Катря в «Житейському морі» Карпенка-Карого
- Бетчер у брехтівській «Кар’єрі Артура Уї»
- Кетрін у «Леді і Адмірал» Теренса Реттіґана
У переліку її сценічних образів є також Устя й Секлита.
«Кайдашева сім’я»
Грала Перчевська і в «Кайдашевій сім’ї» за повістю Івана Нечуя-Левицького. Цю історію в Україні знає, здається, кожен школяр. Сварки через грушу, чвари свекрухи з невістками, вічні образи між братами. На сцені франківців вона смішить уже кілька поколінь глядачів, хоча за сміхом там чимало гіркого.
«Тев’є-Тевель»
Ще одна її вистава — «Тев’є-Тевель». П’єсу Григорія Горіна за мотивами Шолом-Алейхема поставив Сергій Данченко у 1989 році. Відтоді постановка не сходить з репертуару, і квитки на неї розлітаються так само швидко, як і десятиліття тому. Склад акторів за ці роки мінявся не раз, а історія молочника Тев’є і його доньок залишилася.
«Суд і полум’я»
У «Суді і полум’ї» Наталія Перчевська грала Олімпію. Виставу створили за творами Івана Франка, і для театру, що носить його ім’я, такі постановки завжди мають окрему вагу.
Чехов і Булгаков у її репертуарі
Була в неї й світова класика. Олена Андріївна з «Дяді Вані» — роль, де половина сенсу ховається в паузах і в тому, чого героїня так і не наважується сказати. Фріда з «Майстра і Маргарити» з’являється на сцені ненадовго. Проте її історію про хусточку пам’ятає майже кожен, хто читав роман.

Скільки поколінь франківців вона застала
Партнери по сцені
Коли Перчевська прийшла в трупу, там ще грали майстри, чиї імена тепер у підручниках з історії українського театру. А в останні роки на сцену з нею виходила молодь, яка з’явилася в театрі вже в цьому столітті. Таких людей у колективі часто називають живою пам’яттю. Вони пам’ятають, як ставили кожну виставу і як змінювалися режисерські рішення.
Театр у воєнний час
Франківці не зупиняють роботу й під час великої війни. Вистави переривають через повітряні тривоги, а квитки доводиться купувати заздалегідь, бо вони швидко закінчуються. Звістка про смерть Наталії Перчевської надійшла на початку нового театрального сезону.