На сьогоднішній день майже всі знають про шкідливість сигарет, але мільйони продовжують палити щодня. Чому так складно відмовитися від цієї згубної звички? Як нікотин змінює роботу нашого мозку? І чи може концепція зменшення шкоди (harm reduction) допомогти зупинити епідемію смертельних хвороб?

Про ці питання в цікавому інтерв’ю з РБК-Україна розповів всесвітньо відомий шведський вчений, засновник Товариства досліджень нікотину та тютюну, професор Карл Фагерстрем. Багато років цей чоловік розробляє тест на нікотинову залежність, який сьогодні користується популярністю серед лікарів по всьому світу.

Реальність куріння: коли звичка стає залежністю

— Ви автор тесту на нікотинову залежність, який відомий у всьому світі. Розкажіть про його створення.

— Так, це почалось у 1970-х. Тоді куріння вважалося звичайною справою, і курці сприймали це лише як погану звичку. Можна було палити у приміщеннях, це вважалося нормою, особливо серед чоловіків.

Я працював із наркозалежними людьми, і більшість з них були курцями. Вони визнавали, що відмовитися від сигарет насправді важче, ніж від героїну чи амфетаміну. Це спонукало мене думати про потужний наркотичний компонент сигарет, а поведінка пацієнтів свідчила про справжню хімічну залежність від нікотину.

Я почав вивчати маркери залежності. Відзначив, що perша ранкова сигарета для курця є критично важливою, оскільки вона знімає симптоми відміни. І чим швидше курець закурює вранці, тим сильніше їхні взаємини з сигаретами. Дослідження показали, що навіть важкохворі пацієнти не можуть відмовитися від куріння.

Залежність: психологічна чи фізична?

— Чим же є залежність від нікотину? Це більше психологічне питання чи фізичне?

— Нікотин викликає сильну залежність, проте нікотинові пластирі мають майже нульовий потенціал до залежності. Це дослідження підтверджує, що навіть великі дози нікотину через пластирі у пацієнтів не викликають бажання.

Насправді, куріння сигарет поводиться особливо агресивно через поєднання швидкості потрапляння нікотину в мозок і наявність ритуалів. Разом це створює надзвичайну залежність. Тютюновий дим проникає в мозок за 15 секунд, що швидше навіть за внутрішньовенний укол.

— Чому ж, знаючи про всі ризики, люди продовжують курити?

— Важливо усвідомити: відмовитися від залежності — це не просто. Багато курців не лише звикли до сигарет, але й розглядають їх як засіб самолікування. Нікотин допомагає зменшити тривогу та відключити надлишок зовнішніх подразників.

Особливості звичок: куріння, кофеїн та цукор

— Чи можна розглядати поєднання сигарет, кави та цукру як тригерну залежність?

— Цей зв’язок очевидний. Курці споживають більше кофеїну, оскільки нікотин прискорює процеси в печінці. Таким чином, щоб отримати звичне відчуття, їм потрібна більша доза кави. Що стосується цукру, слід пам’ятати, що він також створює проблеми: підвищене споживання цукру може призвести до серйозних наслідків для здоров’я.

Методи для відмови від куріння

— Що б ви порадили тим, хто бажає позбутися цієї звички?

— Одним із способів може бути нікотинозамісна терапія. Наприклад, жувальні гумки або пластирі можуть полегшити синдром відміни. Хоча ці альтернативи не забезпечують такого ж ефекту, як сигарета, вони зменшують дискомфорт. Також варто враховувати, що шанси на успішну відмову з використанням терапії зростають більш ніж удвічі.

Швеція: приклад підходу без шкоди

— Чому в Швеції так мало курців і чому бездимні продукти користуються популярністю?

— Це, в основному, пов’язано з культурою. Швеція уникла досвіду великих воєн, що часто стали причинами зростання куріння. Тут традиційно фермери та робочі ніколи не курили, оскільки це небезпечно у їхній професії. З часом, під час соціальних змін, снюс став символом шведської культури.

Шляхи до безтютюнового суспільства

— Вірите, що Швеція колись стане країною без сигарет?

— Ми вже досягли неймовірного рівня: близько 4% курців. Але мета — не просто знизити куріння, а досягти нульової шкоди. У шведській політиці суть у тому, що замість заборон потрібно пропонувати альтернативи, які будуть менш шкідливими.