Кешбек для України: Як уряд підтримує споживачів та виробників
Згідно з інформацією, наданою Соболєвим, уряд вирішив продовжити програму “Національний кешбек” ще на два роки. Це рішення стало відповіддю на зростаючий інтерес до товарів вітчизняного виробництва. Дослідження показують, що понад 40% споживачів почали купувати більше українських товарів, а торговельні мережі відзначають збільшення продажів щонайменше на 7-9%.
Міністр також додав, що оновлена механіка програми включає підвищення кешбеку до 15% на імпортовані товари, тоді як на продукцію українських виробників він становитиме лише 5%. Це рішення дозволить не лише підтримати місцевих виробників, але й скоротити витрати держави приблизно на 100 млн гривень щомісяця.
Цікаво, що 70% отриманих коштів українці витрачають на оплату комунальних послуг. Це свідчить про те, що програма виконує також соціальну функцію, не лише економічну.
Паливний кешбек: Як уряд допомагає водіям
Серед важливих нововведень – програма паливного кешбеку, що стала відповіддю на зростання цін на пальне. Більше двох мільйонів українців уже скористалися цією пропозицією, переважно власники бюджетних або старих автомобілів. Соболєв прозвав цей механізм “таргетованим”, адже допомога доходить до тих, хто справді її потребує.
Проте варто зазначити, що уряд не планує великих компенсацій для бізнесу через подорожчання пального. Основним пріоритетом залишає уникнення дефіциту пального на ринку.
Стан української економіки після зимових викликів
Соболєв зазначив, що у перші два місяці року економіка України зазнала значних втрат через удари по критичній інфраструктурі. На щастя, вже з березня спостерігається позитивна динаміка: промисловість зросла на 4,5%, а переробна – на 6,2%.
З іншого боку, міністр запевнив, що уряд поки не спостерігає критичного впливу подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході, і агросектор продовжує залишатися під контролем.
Агросектор: Оптимізм попри випробування
На фоні песимістичних прогнозів, уряд ще сподівається на врожай на рівні 80 млн тонн, як і минулого року. Соболєв зауважив, що поточні погодні умови кращі, ніж торік, а зростання витрат на пальне та добрива не вплине на рентабельність.
Валютні обмеження: Як це впливає на бізнес
Міністр визнав, що бізнес продовжує відчувати тиск через валютні обмеження і труднощі з поверненням дивідендів та кредитів. Проте Національний банк змушений бути обережним через проблеми з платіжним балансом та інфляційний тиск.
Уряд вже вніс деякі зміни, зокрема збільшив строки повернення валютної виручки для частини товарів з 180 до 270 днів.
Податки та боротьба з тіньовою економікою
Соболєв підтримав ідею оподаткування міжнародних посилок, зазначивши, що нинішня система створює високу конкуренцію для українських виробників. Проблема полягає в тому, що великі китайські платформи фактично уникають частини податків.
Однак міністр не приховує, що введення ПДВ для ФОПів викликає обурення бізнесу через складні правила адміністрування. Уряд веде переговори з МВФ щодо відтермінування цих змін.
CBAM: Суперечка з Євросоюзом щодо експорту
Соболєв висловив стурбованість через механізм вуглецевого коригування імпорту – CBAM, який може коштувати Україні 1,4 млрд доларів цього року. Уряд працює над відтермінуванням дії цього механізму через воєнний форс-мажор.
Крім того, Кабмін готує законопроект про торгівлю викидами, який дозволить зарахування українського карбонового податку в регламент європейської системи.
Приватизація: Чого чекати влітку
Соболєв поділився інформацією щодо активізації великої приватизації, яка стартує цього літа. Уряд планує оголосити продаж Одеського припортового заводу, Ocean Plaza, Демуринського ГЗК та Миколаївського глиноземного заводу.
Очікується, що від великої приватизації державна скарбниця отримує близько 10 млрд гривень, плюс ще 3 млрд від малої приватизації. Інтерес до “Укрнафти” з боку іноземних інвесторів також залишається високим.
Українсько-американський інвестиційний фонд: Перші результати
Заявка на українсько-американський інвестиційний фонд вже почала роботу, попри початковий скепсис. Фонд отримав 280 заявок, а перша інвестиція вже пішла на виготовлення компонентів зв’язку для дронів.
Також готуються нові проекти в сферах логістики, енергетики та виробництва критичних матеріалів.
Енергетика: Підготовка до зимових викликів
Соболєв підтвердив, що уряд змушений переглянути макропрогноз через зимові обстріли та уповільнення економіки на початку року. Але він впевнений, що розвиток енергетики є ключовим фактором для економічного зростання.
Уряд спрощує процеси для будівництва нових потужностей і налаштований на швидке відновлення можливостей після атак. Для України критично важливо мати “будь-яку генерацію”, включаючи нові атомні станції.
Ринок праці: Бронювання та потреби України
Соболєв повідомив, що наразі в Україні заброньовано 1,37 млн працівників, а критично важливі підприємства забезпечують близько 60% усіх податкових надходжень. Однак дефіцит робочих рук залишається суттєвою проблемою.
Уряд вважає, що для стабільного зростання Україні потрібно ще близько 4,5 млн працівників протягом наступного десятиліття. Важливими пріоритетами є повернення українців з-за кордону, залучення молоді та людей, які наразі не працюють.
“Нам потрібні українці в Україні,” – підсумував Соболєв.
