Олена Конєва — популярна російська соціологиня.

Народилася у 1959 році в Тулі. Вивчала політичну психологію в Московському державному університеті. Наприкінці 1980-х вона очолювала московське відділення та була заступником директора Всесоюзного центру вивчення громадської думки. Олена — також засновниця Центру маркетингових досліджень.

З 2016 року проживає на Кіпрі. Після вторгнення Росії в Україну заснувала незалежне соціологічне агентство ExtremeScan для дослідження ставлення росіян до війни.

Олена є постійною гостею програми “Люди доброї волі” на телеканалі FREEДOM, ведучим якої є Сакен Аймурзаєв.

Справжня підтримка війни серед росіян — максимум 25–27%

— Олено, над чим ви працювали нещодавно?

— З лютого 2022 року ми провели більше 20 проєктів, включно з тими, що реалізуються разом з Україною. Останній півтора року я значною мірою переключилася на вивчення ставлення до перемир’я. Це стосується не лише актуальних подій із Трампом, але й загального прагнення зрозуміти інформацію про можливість мирних переговорів.

Останні наші дослідження зосереджені на темі перемир’я, тому що саме це питання починає хвилювати людей.

— Чи змінилося ставлення росіян до “спеціальної воєнної операції” за чотири роки?

— Ми продовжуємо ставити запитання про підтримку війни, щоб прослідкувати динаміку. Останнім часом, протягом останніх двох років, підтримка повільно іде на спад. Хоча формально у квітні 54% опитаних висловили підтримку “СВО”, це не відображає реального ставлення.

Коли ми запитали про те, які асоціації виникають у людей, 37% відчувають себе причетними до цієї “спеціальної справи”. Це свідчить про підтримку, але, якщо заглянути глибше, то лише 60% з цієї групи готові активно підтримувати.

Цікаво, що 65% опитаних відмовляються вважати цю війну своєю справою, вважаючи її лише політичним рішенням.

Вплив війни на життя людей

— Які зміни в житті росіян ви спостерігаєте?

— У ході маленького дослідження ми знайшли, що 50% респондентів відчувають тривогу, а 40% почуваються спокійно. Це говорять люди, які адаптуються до ситуації. Кожен другий вважає, що суспільство стало менш справедливим.

• 38% вважають, що стало менш справедливим.
• 20% висловлюють протилежну думку.
• 12% не бачать змін.

Люди зазначають, що військові витрати збільшились, а санкції негативно вплинули на економічну ситуацію. 48% вважають, що їхнє життя погіршилося через війну.

Емоційний стан і побутові труднощі

Люди відзначають, що війна вплинула на їхні повсякденні плани: ремонт, весілля, подорожі — все це відкладено. Сім’ї з військовими на фронті стають все більше, приблизно 32–34%. Це суттєвий показник — багато родичів страждають від наслідків війни.

Тривожить й те, що чим далі віддаляється фронт, тим менше впливу відчувають люди. Але звикнення до війни? Тут не все так просто. Люди відчувають зміни в повсякденному житті, і це викликає непокоїння.

Наступні думки про перемир’я

— Як росіяни ставляться до можливості перемир’я?

— Можливість мирного договору у разі поступок обома сторонами цікава. 64% опитаних висловили готовність розглянути умови, незважаючи на риторику уряду.

Люди горнуться до ідеї безпеки та території. Донбас став символом досягнення цілей в українському контексті, і це обговорення важливе для подальших переговорів.

1. Люди хочуть відновлення економіки.
2. Росія прагне послаблення санкцій.
3. Безпека підписана потужною потугою, як США.

Молодь і соціальні зміни

— Яка ситуація з молоддю в Росії в умовах війни?

— Складно досліджувати настрої молодих людей, але зараз це дуже важливе питання. Підтримка “СВО” серед молоді лише 36%, а серед студентів — всього 25%. Це свідчить про те, що молодь відчуває війну як чужу й непотрібну.

Якщо раптом війна закінчиться, 65% молоді відчуватимуть радість. Це свідчить про бажання зняти тягар стресу.

Зараз, на жаль, все більше молодих людей потрапляють у в’язниці за свої погляди. Це може змусити їх замислитися про власні цінності й приналежність.

Зрозуміло, що усі ці обставини можуть призвести до бажання протестувати, але реальні можливості для цього обмежені.