Останніми місяцями Володимир Путін активізував арешти та ліквідацію своїх колишніх соратників. Серед російської еліти панує занепокоєння: ніхто не відчуває себе у безпеці, а репресії можуть спіткати кожного. Путін також стурбований, що йому можуть загрожувати, отже, запроваджує жорсткі заходи.

Відомий історик Ярослав Грицак у розмові з 24 Каналом проаналізував поточну ситуацію в Росії та кремлівських елітах, прогнозуючи, коли може відбутися переломний момент у війні, та чи готовий Путін до її завершення. Читайте далі.

Коли настане переломний момент у війні?

З травня західні ЗМІ активно говорять, що переломний момент у війні, здається, вже настав: ініціатива на фронті зараз належить Україні. Українські дрони й ракети все частіше прибувають до Москви. Проте деякі військові Сил оборони наголошують, що ще зарано казати про це. Тож, чи справді можна стверджувати, що війна вже змінилася?

На мою думку, випереджати події рано. Справжній злам побачимо за 3-6 місяців. Мені здається, варто довіряти військовим, адже вони найбільше знають про ситуцію. Зараз ми маємо певну перевагу, і необхідно її використати. Це цікаве питання, але надати остаточну відповідь хотілося б у вересні-жовтні, коли ситуація проясниться.

А як щодо змін в Європі? Так, вони трапляються, хоча основна заслуга тут – не лише Путіна або навіть України, а Трампа. Європа не стільки злякалася Путіна, скільки налякалася його погроз, що він може забрати парасольку НАТО. Раптом Європа усвідомила, що залишилася беззахисною.

В ситуації, де Європа вразлива, Україна виявилася потужним гравцем. Тепер ЄС пов’язує свої сподівання з Україною, і це дійсно величезна зміна, про яку всі говорять. Україні тепер не слід розглядати вступ до НАТО: ми вже активно співпрацюємо з його членами, обмінюємось інформацією, укладаємо двосторонні угоди.

НАТО та інші варіанти для України

Виходить, НАТО не так вже й важливо Україні? Ми ж співпрацюємо з партнерами, тож НАТО нам не потрібен?

Не поспішаймо ховати НАТО. Це організація, яка нам потрібна. Але виникає питання нової оборонної системи, де Україна має бути однією з ключових частин, адже без західної військової допомоги ми не впораємося. Важливо, що зараз видно: Україна стала самостійним суб’єктом, справді набагато сильніша, ніж була чотири роки тому.

Прогнозування ситуації в Україні

Ми з вами говорили у лютому, коли ви стверджували, що Україна вже на завершальній стадії війни. Чи можемо і зараз робити прогнози щодо російсько-українського конфлікту, чи ситуація надто хитка для цього?

Прогнози робити важко. Обставини постійно змінюються, ніколи не можна передбачити, як розвиватимуться події. Сьогодні у нас є деяка перевага і можливість дій, але що станеться далі – невідомо. Ймовірно, обговорюється контрнаступ.

Ситуація в Слов’янську, Краматорську та Костянтинівці також потребує уваги. Але факт, що Україна із власною силою та безсиллям Росії – очевидний.

Президенти, стратегія і вплив

Чи може відбутися дипломатичний поворот? Чи час для переговорів, чи поки що краще зосередитися на військовій перевазі?

Перевага не існує тільки на фронті, бо війна – це також про політику. Треба перемагати на всіх фронтах, зокрема й у дипломатії. Після зустрічі Макрона, Трампа та Зеленського на G7 була важлива заява Макрона про те, що Трамп змінив своє ставлення. Це величезний момент.

Я вважаю, ці процеси взаємопов’язані. Чим більше подій, як ті, що відбулися у Москві, тим сильніше ми зможемо впливати на міжнародну сцену. Нині ситуація в Ірані також впливає на українську ситуацію. Трамп може зосередитися на пошуку примирення між Україною та Росією.

Слабкість та агресивність Путіна

Чи вважаєте, що агресія диктатора може свідчити про його паніку? І що він прагне отримати в результаті своїх вчинків?

Путін, намагаючись деморалізувати цивільних, сам починає потрапляти в ситуацію страху. Є величезне питання: чи є він моральною особою? Я вважаю, що ні. У своїй політиці він діє емоційно, непередбачувано, ніхто не може передбачити його наступних кроків.

Путін використовує насильство як засіб контролю, бо побоюється, що сам також може стати жертвою власних репресій. Чим більше він тисне, тим більше виникає страху у його оточенні.

У той же час, велике питання: як довго ще він зможе підтримувати цей режим, якщо все більше людей з його найближчого оточення стають об’єктами репресій?

Виникнення бунту серед еліт

Чи можливо, що в елітах виникне бунт проти режиму, враховуючи обстановку, що назріває? Чи можуть вони спробувати підняти питання ескалації війни?

Останні місяці Путін арештовує та ліквідує своїх колишніх соратників. Це породжує відчуття у російської еліти, що вони можуть стати жертвами репресій. Події нагадують те, що відбувалося в Росії в останні роки Сталіна, який також боявся зради.

Зараз жоден представник еліти не відчуває безпеки. Можливість бунту існує, але потрібні організація та лідери, а їх зараз не вистачає. Якщо стресова ситуація триватиме, цілком ймовірно, що деяка група змовників може спробувати усунути Путіна.

Майбутнє Росії: сценарії

Які можуть бути перспективи для Путіна та Росії в цій непростій ситуації?

Найгірший сценарій для Путіна – це поступове ослаблення його влади. Якщо він зрозуміє, що втрачає контроль, можливі непередбачувані дії з його боку. Володимир Путін – виступає лише на основі страху.

У підсумку, Петро Передача, президент України, хоче продемонструвати всі слабкості Росії, заявити, що Путін – не настільки сильний, як намагається здаватися. І це – ключова частина стратегії. Справжня загроза продовжує існувати, а еволюція подій лише зміцнить ці сподівання.

Чи може Путін вдатися до нових агресивних дій, аби зупинити кризу в країні? Які сценарії ще можуть переглянутися в найближчому майбутньому?

Путін вже веде гібридну війну. Важливо розуміти, що навіть при нових проявах агресії, увага безпосередньо до України залишилась основною. Нам тут потрібно залишатися пильними і готовими до різноманітних сценаріїв.