Докторка Міріам Штенгель, головна лікарка відділення геріатричної медицини клініки SRH у Зігмарінгені, пояснює, що психобіотики — це специфічні штами пробіотичних бактерій, які можуть знижувати тривогу й покращувати сон.
Кишківник, нейромедіатори й вісь “кишківник-мозок”
Міріам Штенгель нагадує про існування так званої вісь “кишківник-мозок” і про те, що концепція не нова: її коріння сягає дослідів XIX століття. Сучасні дослідження фокусуються на нейромediatorах, які виробляються як у головному мозку, так і в травній системі, і впливають на емоційні реакції.
“Існує так звана вісь “кишківник-мозок”, — пояснює докторка Міріам Штенгель, головна лікарка відділення геріатричної медицини клініки SRH у Зігмарінгені (Німеччина).”
Кишковий мікробіом — сукупність бактерій, вірусів і грибків у товстій кишці — бере участь у тренуванні імунітету, виробленні вітамінів і нейромедіаторів, що передають сигнали в мозок. Пробіотики можуть підтримувати цей баланс, колонізуючи корисні культури або стимулюючи їхній ріст, а отже опосередковано впливати на мотивацію та стійкість до стресу.
Психобіотики як цільові штами
У статті пояснюють, що термін “психобіотики” означає специфічні штами бактерій, які здатні модулювати психіку. Докторка Штенгель звертає увагу на низку експериментів на тваринах та зростаючу кількість доказів про позитивний вплив окремих штамів на настрій і тривожність.
“Існує низка експериментів на тваринах, а також дедалі більше доказів того, що конкретні бактеріальні штами (психобіотики) мають позитивний вплив на настрій, сприйняття стресу та тривожність”, — коментує докторка Штенгель.
Особливу ефективність виявляють деякі штами лактобактерій і біфідобактерій: дослідження показують зниження тривожних реакцій у тварин, зменшення чутливості до стресу в здорових добровольців і покращення якості сну. Також наводять приклад, що в пацієнтів із синдромом подразненого кишківника (СПК) формули на основі біфідобактерій допомогли полегшити прояви генералізованої тривожності.
Експерти припускають, що ефект досягається через модуляцію запальних процесів, регуляцію мандрівного нерва, зниження рівня кортизолу та стимуляцію вироблення серотоніну й дофаміну вздовж осі “кишківник-мозок”. Водночас докторка Штенгель застерігає, що більшість висновків ґрунтується на вибірках пацієнтів із певними діагнозами, тому переносити їх на всіх без винятку поки що зарано.
Раціон і щоденні звички для мікробіому
Докторка наголошує: “Збалансоване харчування — основа здоров’я” і універсальних рішень немає, тому потрібен персоналізований підхід. Щоденні звички формують мікробіом і можуть впливати на психоемоційний стан.
У статті рекомендують різноманітний раціон із високим вмістом клітковини, сезонних овочів і ферментованих продуктів, а також дотримання питного режиму й усвідомленого приймання їжі. Перелік порад із матеріалу:
- Питний баланс: 30 мл води на 1 кг маси тіла щодня.
- Усвідомлене харчування: приймання їжі в спокійній атмосфері без поспіху та ґаджетів.
- Фізична активність і релакс: регулярний щоденний рух у поєднанні з повноцінним відпочинком для зниження рівня кортизолу.
Щодо аптечних пробіотиків, у матеріалі наводять думку експертки: “Питання лише в тому, чи обов’язково купувати аптечні капсули, якщо здорову мікробіоту можна сформувати й підтримувати завдяки щоденному раціону, багатому на пребіотики та пробіотики.”
У підсумку в матеріалі знову підкреслюють: “Зв’язок очевидний: кишковий мікробіом має прямий і вирішальний вплив на наше тіло й розум”.
Журналістка HMStudio. Пише про моду, красу та lifestyle: тренди сезону, образи знаменитостей, догляд і корисні звички. Спирається на думку стилістів і фахівців та перевіряє факти перед публікацією.
