Чи вистачить владної підтримки Путіна? З іншого боку: сильна Україна та слабка Росія
Погляд на режим Путіна
Американський журналіст Девід Саттер у недавньому інтерв’ю заявляє, що Володимир Путін очолює режим, який не враховує інтереси російського населення. Це підірване становище підживлює відчуття невпевненості в колах підтримки диктатора. Нещодавні події можуть значно змінити цю картину.
Економіка Росії нині потерпає від наслідків мобілізації та міжнародних санкцій. З кожним успіхом України на військових рубежах тиск на Кремль лише зростає. Частина росіян поступово усвідомлює: Путін діє виключно заради власних інтересів, а добробут людей на його порядку денному – на другому плані. Головним фокусом для нього залишилась тільки ефективність армії. У відповідь Кремль блокував популярні месенджери, адже попереду може з’явитися нова хвиля мобілізації.
Як втрачається підтримка населення
Старший аналітик Центру "Повернись живим" стверджує, що бажання миру може знищити амбіції Путіна. Він намагається зайняти місце поруч із історичними постатями на кшталт Петра I та Сталіна. У цій ситуації диктатор фактично загнав себе в кут, що робить війну єдиним можливим виходом.
Саттер частково з цим погоджується. Його міркування полягають у тому, що все це стосується особистої вигоди та виживання Путіна. Режим можна охарактеризувати як злочинне угрупування, яке бореться з усім, що загрожує його контролю. Захід та Україна можуть змінити цю динаміку.
- Потрібно було зупинити вторгнення, переконавши Путіна в опорі.
- Зараз українська та світова думка стали ключовими.
- Багато росіян вважають, що їхнє населення підтримує війну, в той час як репресії та контроль медіа створюють ілюзію однодумства.
Але часи змінюються, і події на фронті можуть руйнувати цю покірність. Захід повинен донести до росіян просту істину: Путін — ворог їхнього блага. Влада прийшла через тероризм, і це не забувається.
Економічна ситуація та військові дії
Рейтинги Путіна знаходяться на рекордно низькому рівні з початку війни, і невдоволення навіть серед його прихильників стає дедалі помітнішим. Цікаво, що прихильники війни виявляються найбільш вразливими до критики через зростання незадоволення некомпетентністю влади.
Значна частина армії складається з найманців, які воюють не за ідею, а за гроші. Це не тільки позначається на моральному стані армії, але й на загальній тактиці Кремля, яка стає невдалою.
Погляди на оборонні реформи
- Важливо усвідомлювати, що різниця між режимом і нацією стає критичною.
- Наприклад, ситуація "нафта в обмін на їжу" у Санкт-Петербурзі ілюструє, як Путін своєю політикою керує ресурсами.
- Водночас пропаганда вже не може підтримувати стійкість: росіяни починають сумніватися в інформації, яку їм подають.
Блокування Telegram стало сигналом про те, що чиїсь позиції стають слабшими—Кремль побоюється активності опозиції, особливо з боку патріотично налаштованих росіян.
Мобілізація та її наслідки
У світлі подій, можливість нової мобілізації викликає занепокоєння не лише в злочинного режиму, а й в цілому в економіці. Це може призвести до колапсу, подібного до того, що відбулося в Німеччині в 1918 році.
Економіка Росії нині потерпає: військові витрати крадуть ресурси з інших важливих секторів. Санкції у поєднанні зі стратегічними вдарами по нафтовій інфраструктурі зменшують експорт. Українські удари руйнують реальну інфраструктуру, що є набагато ефективнішим за будь-які економічні санкції.
З точки зору військової техніки, Україна має значну перевагу. Далекобійні удари стають новим фронтом, на якому Україна перемагає. В умовах, коли переговори між Зеленським і Путіним виглядають малоймовірно, Путін маніпулює ситуацією.
Відзначено, що підтримка Заходу грає вирішальну роль в подальшій долі конфлікту. Час покаже, чи не стане це козирем у програній грі Путіна.
