«Російські дрони на полюванні: небезпечна реальність для журналістів в Україні»
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, попереджає про безпрецедентні напади на репортерів, які працюють під знаком PRESS. В інтерв’ю для чеського видання Seznam Zprávy, він обговорює ситуацію з десятками журналістів, що опинилися за ґратами, і важливість місцевих медіа у зонах конфлікту. Пропонуємо вашій увазі розгорнутий переказ їхньої бесіди.
Неперервні втрати медіа в умовах війни
З моменту повномасштабного російського вторгнення, понад 50% медіа в Україні зникли. Причини—економічна криза, окупація територій і відтік журналістів з професії. Сергій акцентує, що ця війна змінила умови роботи — редакції адаптуються, а журналісти дотримуються нових, небезпечних правил.
«Репортери зазнають небезпеки на місцях, а деякі з них потрапляють до в’язниць на окупованих територіях», — зазначає він, підкреслюючи, як Росія намагається зобразити їх як ворогів держави.
Особисті трагедії та колективна боротьба
Однією з знакових історій є доля Ірини Левченко—відомої журналістки з Мелітополя. Після затримання в 2023 році її родина понад два роки навіть не знала, що вона жива. У 2023 році родичі отримали підтвердження, що Ірина все ще в заручниках у російській в’язниці.
Томіленко підкреслює: такі історії, як Ірини, стали звичними, адже для місцевих газет у зонах конфлікту важливо не лише інформувати, а й зберігати надію серед мешканців, які не запахують від світу.
Зміни у безпеці журналістів
«Бронежилети з написом PRESS більше не є гарантією безпеки», — відзначає Сергій. Якщо раніше позначка могла забезпечити захист, то нині вона стала мішенню. З 2023 року журналісти стали більше піддаватися атакам, адже російські сили цілеспрямовано намагаються знищити репортерів.
- Дрони атакують цивільних і різні об’єкти.
- Репортери стають мішенню.
- Ризики зросли до 30 км від лінії фронту.
Томіленко зазначає, що дрони тепер справжні загроза для журналістів, які навіть за десятки кілометрів від фронту можуть потрапити під вогонь.
Факти про затриманих журналістів
Сьогодні 28 українських журналістів утримуються у російських в’язницях. Серед них Ірина Левченко, яку можливо звинуватять у шпигунстві. Важливо, що кожна згадка про їхню долю в суспільстві підкреслює, що вони не забуті.
Формування місцевого медіапейзажу
Місцеві медіа стали важливими джерелами інформації для жителів, які часто не мають доступу до Інтернету. Журналісти в цих районах не тільки передають новини, а й нагадують людям, що їх не забули.
- Міста і села залишаються домом для жителів.
- Завдяки журналістам мешканці відчувають зв’язок із зовнішнім світом.
- Місцеві газети — символ надії та підтримки.
Томіленко також говорить про виклики, з якими стикаються видавці: доставка газет у небезпечні райони, брак ресурсів та інші труднощі.
Маніпуляції та пропаганда на окупованих територіях
Росія не зупиняється на досягнутому: вона стимулює пропаганду, намагаючись створити фальшиві версії місцевих видань. Наприклад, вони поширюють підроблену версію «Приазовського робочого» з метою зловживати довірою громадян.
Це явно свідчить про те, як важливо для них підірвати незалежну журналістику в Україні.
Стан медіа і свобода слова в Україні
Незважаючи на виклики, Україна залишається bastion захисту свободи слова. Громадянське суспільство активно реагує на спроби контролю з боку влади, тому майбутнє незалежної журналістики потребує особливої уваги у післявоєнний період.
Серед політичних і зовнішніх викликів, становище журналістів часто опиняється в центрі уваги, адже саме вони підкреслюють важливість чесного та незалежного висвітлення подій.