Виклики та можливості співпраці України з НАТО у рамках формату Рамштайн
Засідання у форматі Рамштайн, що відбулося 15 квітня в Берліні з участю міністрів Пісторіуса, Гілі, Федорова і генсека НАТО Рютте, стало своєрідним стрес-тестом. Партнерам потрібно було врахувати нові обставини, адаптуватися до викликів і уточнити завдання та плани на рік.
Серед обставин, які впливають на ситуацію, – війна США та Ізраїлю в Ірані, що зачепила країни Перської затоки та спричинила сплеск цін на енергоносії. Війна продемонструвала важливість мати союзників, оскільки один Ізраїль для США, як з’ясувалося, було недостатньо. Україні необхідно активно налагоджувати довгострокову співпрацю з регіональними країнами, водночас для ЄС та НАТО це теж важливо на фоні зростаючої недовіри до США.
Цей контекст, а також результати Рамштайн-34 обговорюємо з Сергієм Джерджем, головою Громадської ліги Україна-НАТО.
– На вашу думку, як змінилося значення координації військової допомоги Україні у форматі Рамштайн? Зараз, з огляду на те, що США скоротили свою допомогу, як це вплинуло на Рамштайн?
– Я вважаю, що роль Рамштайну зросла. Ми вдячні США, які допомогли створити цю платформу у 2022 році, і завдяки їхній дипломатії в групу увійшло понад 50 країн, спільно діючи заради України.
На початку було важливо налагодити політичну підтримку та постачання. Тридцять четверте засідання підтвердило системність роботи: приділили увагу посиленню протиповітряної оборони, спільному виробництву дронів та локалізації виробництва в Україні. Як зазначив Президент, більшість озброєнь — українського виробництва, і це потрібно посилювати. Символічно, що Рамштайн відбувся в Берліні, вказуючи на зростаючу відповідальність європейців за безпеку Європи та України.
– Яка ситуація з європейським виробництвом озброєнь? Чи має Європа можливість забезпечити себе самостійно?
– Безсумнівно, існує дефіцит, особливо за певними позиціями, деякі види озброєнь Європа фактично не виробляє. Потрібно розвивати власне виробництво, а не покладатися лише на США.
Попереднє засідання у лютому заклало фінансування розвитку виробництва України. І вперше виділили 2,5 мільярди доларів на ці цілі. Це результат усвідомлення, що європейську оборонну промисловість треба розвивати разом з Україною. Рамштайн підтверджує цю важливість.
За підсумками Рамштайну, Україна залишається на порядку денному, і потреби нашої ППО серйозно сприймаються.
– Які новини щодо співпраці з дронами та артилерією?
– Так, дрони стали головним пріоритетом. Раніше ми відчували дефіцит снарядів, але зараз ситуація покращилася. Війна зосередилася на використанні дронів для зменшення втрат.
Важливо підтримувати та розвивати ці технології. Міністр оборони України провів зустрічі з колегами з Бельгії та Іспанії, зосередившись на синхронізації співпраці — посиленню протиповітряної оборони і артилерії далекобійного ураження.
Отже, йдеться не просто про допомогу, а про справжню синергію. Це важливо для посилення ударів по економіці Росії.
– Яка роль ставиться озброєнням у захисті цивільних? І чи є у нас конкурентні переваги?
– Вартість наших зразків озброєнь значно нижча, ніж у західних аналогів. Наші дрони набагато дешевші, і це може стати важливим фактором на ринку озброєнь.
Як показує досвід, сучасні засоби ППО не завжди спроможні справлятися з головними викликами. Це підкреслило актуальність нашого досвіду та можливостей. Президент Зеленський пропонував наші технології для підсилення оборони в арабських країнах, де українська зброя захищає мирних людей.
– Які плани щодо спільного виробництва з Європою та запитів на нашу продукцію?
– Спільне виробництво бронетехніки та нових систем оборони — реальність, яку варто реалізувати найближчим часом.
Європа сьогодні виробляє мільйони артилерійських снарядів, в той час, як п’ять років тому таких одиниць було лише триста тисяч. Втім, завданням є розробка протибалістичних систем спільно з українськими партнерами. Це потребуватиме уваги і належної організації.
– Що можемо очікувати від подальших відносин НАТО з Україною, особливо під час війни в Затоці?
– НАТО продовжуватиме співпрацю, оскільки безпека України нерозривно пов’язана з безпекою Європи.
Якщо країни Альянсу не знайдуть спільний підхід і не підтримуватимуть Україну, це може призвести до негативних наслідків для всіх. Отже, європейським і американським лідерам варто посилити діалог і стратегію взаємодії.
– Які цінності сьогодні стоять на порядку денному? Чим український досвід може бути корисний для ЄС?
– Український досвід виявився надзвичайно цінним. Він демонструє, як потрібно реагувати на загрози.
Тому наш захист цінностей, які об’єднують Європу, стає надзвичайно важливим. Україна представляє нові ідеї та можливості, і це співробітництво може стати міцним фундаментом для майбутнього мирного розвитку.
Ігор Долгов
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform