Від тенісу до фронту: Історія Сергія Стаховського
«Протягом останніх двох років мій підрозділ виконує завдання вглиб території ворога», – ділиться легенда українського тенісу, сьогодні майстер-сержант ЦСО «А» Сергій Стаховський.
У січні 2022 року він припинив свою професійну кар’єру в одиночному розряді, плануючи восени повернутися до парного тенісу й розвивати свій бренд вина. Проте війна стала на його шляху. У лютому Стаховський вступив до Голосіївського ТрО, потім волонтерив і долучився до Нацгвардії, а згодом – до спецпідрозділу «Альфа» СБУ, де служить досі.
Про напрямки його служби, завдання, участь у тяжких боях, обміни полоненими та навіть про спорт – у розмові з Сергієм Стаховським для Укрінформу.
ВІД ТЕНІСУ ДО ВІЙНИ
– Чому ви вирішили приєднатися до ТрО?
З Еліною Світоліною провели благодійний матч у Польщі, зібравши пів мільйона євро.
– Я завершив кар’єру в одиночному розряді, плануючи заморозити рейтинг і повернутися до парного тенісу. Звісно, війна перекреслила всі мої плани. Я вирішив записатися до Голосіївського ТрО, сподіваючися, що побачивши таку кількість людей, ворог не нападе. Проте, щоб стати частиною ТрО, потрібно було пройти багато формальностей. Тому вже 12 лютого я подав заяву і поїхав за кордон, а повернувшись 28 лютого, отримав запрошення вступити до «Альфи». Рішення було нелегким – я не мав бути призваним, маючи троє дітей. Але, вважаючи на обставини, я вирішив зосередитися на родині, але волонтерив активно, аж поки не увійшов до «Альфи». Це стало новим етапом у моєму житті.
ПЕРШІ КРОКИ НА ФРОНТІ
– Які були ваші перші враження від бойових дій?
Наш бронетранспортер підбив снаряд «Граду». Це був справжній шок!
– Моїм першим завданням було захоплення селища Яцьківка. Наша група перетнула річку Оскіл, щоб зустрітися з батальйоном 93-ї бригади. Нас розстрілювала російська артилерія, і наш бронетранспортер отримав пошкодження. На момент обстрілу я думав, що з мене цього досвіду достатньо, і я можу повернутися до волонтерства. Але щось всередині мене змінилося, і я вирішив повернутися до «Альфи». Процес відбору став більш складним – спеціальна перевірка, погодження… Це зайняло майже рік.
ВИЗОВИ І СТРАТЕГІЇ
– Які вимоги до бійців «Альфи»?
– Перш за все, це психологічна стабільність. Це не просто якесь завдання з фізичними тестами, є й перевірка родини, адже навіть родичі можуть стати причиною проблем.
– А які навички потрібні для служби?
– Зараз не тільки потрібно бути бійцем, а всі вміти працювати з дронами. Критерії служби змінились: еволюція сучасної війни вимагає нових знань і вмінь. Тепер вміння добре стріляти, бігти, чи плавати вже не є єдиною умовою.
ЖІНКИ У «АЛЬФІ»
– Чи можуть жінки бути на бойових посадах у «Альфі»?
У нас багато жінок на бойових посадах – це і пілоти дронів!
– Жінки в «Альфі» виконують такі ж важливі завдання, як і чоловіки. Вони летять на бойових дронах, беруть участь у всіх аспектах роботи. Цей стереотип про те, що всім місце на війні – це просто наївність. Тут потрібно не тільки фізичні сили, а й стратегічне мислення та сміливість.
УЧАСТЬ У СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЯХ
– Які задачі ставляться перед «Альфою»?
– «Альфа» займається інфільтрацією за лінію фронту, забезпечуючи підтримку обміну полоненими. В Бахмуті, наприклад, наші снайпери на місці виконували завдання – ліквідовували цілі, утримуючи контроль над екстремально напруженими ділянками. Я також брав участь в одній з таких операцій.
– Чим ви займаєтеся під час спецоперацій?
– Я працюю в групі, що відповідає за бойове спорядження дронів. Можна відзначити, як постійно вдосконалюється ця технологія. Постійно шукаємо ефективні рішення, які приноситимуть результат.
ДОБРЕ ЗНАНО КОЖНОМУ ХОРОШОМУ ПІЛОТУ
– Як ви оцінюєте якість нашої технології в дронній війні?
– Ми використовуємо лише українські дрони. Вони показали свою ефективність не лише в Україні, а й за межами. Це свідчить про високий рівень нашої інженерії та винахідливості. «Альфа» також активно залучена в розробки нових технологій, що допомагає тримати нас на крок попереду ворога.
СПОРТ І ЖИТТЯ ПІСЛЯ ВІЙНИ
– Які ваші плани на майбутнє після війни?
– Я маю багато амбіцій – від виноробства до тренерства. Мій власний виноробний бізнес на Закарпатті вже стартував, і я планую активно підтримувати молодих тенісистів. Хочу допомогти їм досягти успіху. Спорт може змінити життя, і я хочу передати свій досвід наступним поколінням.
Алла Шершень, Київ
Фото Кирила Чуботіна
