Мішки зі штукатуркою в магазині схожі, як близнюки: назва, вага, кілька піктограм. Але на кожному є ще рядок дрібним шрифтом, наприклад «ДСТУ EN 998-1:2023 GP CS IV Wc1». Більшість покупців його не помічає, хоча саме він чесніше за рекламні написи розповідає, що всередині.
Це своєрідний паспорт суміші за європейським стандартом EN 998-1, який в Україні діє як ДСТУ EN 998-1. Розібратися в ньому простіше, ніж здається: рядок відповідає лише на три питання — яка це суміш, наскільки вона міцна і як поводиться з водою. Ті самі позначки виробники наводять у технічних описах, тож порівняти суміші можна ще вдома. Наприклад, штукатурки Siltek зібрані на сторінці https://siltek.ua/product-category/shtukaturki/, а технічні описи до них лежать у відкритому доступі.
Звичайна суміш чи легка
Перші літери показують тип штукатурки. GP означає суміш загального призначення, тобто звичайну штукатурку для стін і стель. LW — легка суміш: затверділий шар у неї помітно легший, ніж у звичайної.
Крім цих двох, стандарт знає ще кілька типів: кольорові (CR), одношарові для фасадів (OC), реставраційні (R) і теплоізоляційні (T). У магазині вони трапляються рідше, але логіка та сама: перші літери підказують, для чого створено суміш.
На практиці це виглядає так: у Siltek цементна стартова P-11 позначена як GP, а штукатурка для газобетону PM-114 — як LW.
Наскільки суміш міцна
Далі йде клас міцності на стиск. Їх чотири: від CS I, найм’якших сумішей, до CS IV, найміцніших. Міцність перевіряють через 28 діб твердіння, а заявлене значення виробник наводить у технічному описі.
Здається логічним брати найміцнішу. Але тут криється перша пастка: вищий клас не робить штукатурку кращою для будь-якої стіни. Цементна P-11 має CS IV, а легка PM-114 — лише CS II. І все ж для газобетону виробник рекомендує саме PM-114.
Як штукатурка поводиться з водою й вогнем
Позначка Wc показує, скільки води штукатурка вбирає з часом. І тут друга пастка: що більша цифра, то суворіша допустима межа водопоглинання, тож Wc2 вимогливіший за Wc1. Якщо стоїть Wc0, показник для цієї суміші просто не нормується.
Звідси несподіваний результат. Легка PM-114 має Wc2, а цементна P-11 — Wc1. Тобто суміш із нижчим класом міцності відповідає суворішій межі водопоглинання.
Ще одна позначка, A1, означає, що матеріал негорючий. У рядку на мішку її може не бути, тож шукайте її в таблиці характеристик технічного опису.
Читаємо рядок повністю
Тепер рядок із початку статті читається без підказок:
- ДСТУ EN 998-1:2023 — стандарт на штукатурні розчини та рік його прийняття;
- GP — звичайна суміш загального призначення;
- CS IV — найвищий клас міцності;
- Wc1 — водопоглинання обмежене, хоча й менш суворо, ніж у Wc2.
Гіпсові штукатурки — окрема історія. На них поширюється інший стандарт, EN 13279-1, тому й маркування інше: у гіпсової P-02, наприклад, це B4/20/2. Шукати на такому мішку GP чи CS марно.
Коли поруч стоять два схожі мішки, цей рядок допомагає за кілька секунд порівняти тип суміші, міцність і водопоглинання. А для яких стін і умов підходить кожна з них, підкаже технічний опис виробника.
Заступниця головного редактора HMStudio. Відповідає за розділи здоров'я, моди та цікавих новин, відбір тем і підготовку матеріалів до публікації. Стежить, щоб кожна новина мала перевірене першоджерело і була викладена зрозумілою мовою.
