Про українську журналістику, яка стала невід’ємною частиною боротьби за свободу, про сміливих колег, що тримають фронт, про згубні втрати та ті, що все ще в недоступності, про майбутнє вітчизняних медіа, в інтерв’ю розповіла головна редакторка газети «Порадниця» Тетяна Власюк, спілкуючись із головою Національної спілки журналістів України, Сергієм Томіленком.

Місія журналістики під час війни

Серед колег відчувається потужна місія журналістики, яка залишається актуальною навіть у часи важких випробувань. Це не лише професія, а справжній поклик. Сьогодні журналісти борються не лише з несправедливістю у суспільстві, а й із підступним ворогом, який загрожує нашій незалежності. Вони стають голосами постраждалих, документуючи воєнні злочини і навчаючи світ про героїзм українських захисників. Існує нагальна потреба в правдивій інформації, яка здатна об’єднати українців та закордонну аудиторію.

Відвага та ризики: герої нашого часу

Сміливі журналісти, які кожного дня наражають життя на небезпеку, справжні герої. Подивіться на:

• Даша Зирянова — операторка з Запоріжжя.
• Василь Мирошник — редактор газети «Зоря» з Харкова.
• Світлана Карпенко — головна редакторка газети «Трудова слава» в Запорізькій області.

Їхній внесок неоціненний. Кожен з них не тільки плете матеріали, а й дарує надію у безнадійних обставинах. Багато з них продовжують працювати, незважаючи на ризик обстрілів та нападів. Це й не дивно, адже їхня місцева газета стає не лише засобом інформації, а й опорою для людей, які залишилися в рідному краї.

Підтримка та новаторство у журналістиці на передовій

Національна спілка журналістів України визначила два пріоритети у цей важкий час:

1. Безпека журналістів — вдосконалення матеріального забезпечення, навчання та захист.
2. На підтримка незалежних регіональних медіа — особливо тих, які знаходяться на прифронтових територіях.

Варто відзначити, що незважаючи на складнощі, прифронтова преса переживає справжній ренесанс. Вони не лише замовляють друк, а й активно ведуть соцмережі, надають новини своїм читачам, які розселилися по країні та світу. Газета «Трудова слава», наприклад, залишається рідною для людей, які полишили свої домівки, а тепер живуть у підвалах.

Втрати, що залишають глибокі рани

Сьогодні ми згадуємо про 150 журналістів, які загинули, виконуючи свій обов’язок. Серед них — як наші колеги, так і іноземні медійники, які без вагань їхали в Україну, щоб висвітлити правду. Ми завжди будемо пам’ятати про їхній подвиг, адже кожен з них віддав своє життя за свободу слова.

Центри солідарності журналістів

Унікальний проект «Центри солідарності журналістів» розпочався на початку великої війни. Ідея полягає в забезпеченні журналістів безпечними умовами праці та життям.

Такі центри працюють в різних регіонах і виявилися надзвичайно важливими, адже забезпечують не лише прихисток, а й необхідну техніку для роботи. Вони стали справжньою підтримкою для багатьох журналістів, адже тут можна знайти робоче місце, прокат необхідного обладнання та отримати пораду.

На шляху до перемоги

Кожен день, проведений в умовах війни, є частиною нашої боротьби. Для нас перемога символізує не лише звільнення територій, а й надію на гідне життя. І, безумовно, кожна стаття, випущена в умовах фронту, набуває особливого сенсу. Це не лише інформація, а й частина великої мрії — свободи для всіх українців.

Повну версію інтерв’ю з Сергієм Томіленком ви можете прочитати у свіжому номері газети «Порадниця» від 4 червня 2026 року.

Автор та керівник проєкту: Тетяна Власюк, головна редакторка газети «Порадниця», заслужений журналіст України