Він навчився впізнавати звук двигуна так само, як люди впізнають голос близьких.

Перед кожним вильотом він ніжно доторкається до свого літака, немов вітається з живою істотою. У кабіні завжди має з собою фото коханої дружини — свій особистий талісман. Льотчик-винищувач МіГ-29 з позивним Denfix говорить спокійно, та за його голосом криються десятки бойових вильотів, ухилення від ракет противника та знищені безпілотники. Це постійне усвідомлення ризиків, адже одна помилка у небі може коштувати життя.

Торкання до літака — ritual

— Як ви зрозуміли, що хочете літати?

— Напевно, це сталося ще в дитинстві. Я виріс у Сумах, в місті, де немає військової авіації, але постійно спостерігав за цивільними літаками. Кожного разу, коли вони пролітали, я зупинявся й заворожено дивився. Не підіймався з місця, поки літак не зникав з горизонту.

З того часу я почав уявляти, що ж таїть у собі кабіна літака. Я мріяв не лише бути пасажиром — мені хотілося самим літати.

Мій винищувач — жива машина

Сьогодні Denfix веде свій винищувач МіГ-29. На його думку, літак — це не просто техніка. Він живий, з характером. Дуже потужний та швидкий, але вимагає повної концентрації. Небо дарує емоції, яких не можна знайти більше ніде.

Перед бойовими вильотами він завжди робить те саме:

• Молиться, адже вважає себе віруючою людиною.
• Бере з собою фото дружини як талісман.
• Перед посадкою завжди доторкається до літака, ніби вітається.

Витривалість і адреналін

Протягом війни пілот знищив близько двадцяти цілей — крилатих ракет і дронів. Операції проводились на різних напрямках, і найнебезпечнішими стали польоти поблизу бойових ліній.

— Кожен другий вильот — це справжня втеча від ракети, адже російська ППО працює по тобі, — зізнається льотчик.

У такі моменти емоцій немає місця. Часу на роздуми немає: tu отримуєш сигнал про запуск ракети і мусиш діяти швидко, адреналін переповнює.

— Як близько пролетіла ракета?

— Приблизно двадцять кілометрів. Для землі може й далеко, а для неба — критично.

Знищити “шахед” — непросте завдання

Льотчик вражений, коли чує, як люди недооцінюють виклики, які стоять перед винищувальною авіацією під час боротьби з дронами.

— Це ж “шахед”, — думають багато хто. Але винищувач летить швидко, а дрон маленький і повільний, тому його важко навіддити. Як тільки наближаєшся, у тебе є лише кілька секунд на рішення, адже існує ризик навіть врізатися в нього.

Після вдалого влучення емоції часом кидаються на поверхню просто в кабіні.

— Коли ракета вибухає в повітрі, це не можливо передати словами. Ти знаєш: цей вильот не був даремним, і ніяка ракета не досягне цілі.

Інший бік професії

Найважча частина — це не навіть фізичне навантаження, а постійна напруга. Думки завжди зайняті. Коли повертаєшся на землю, хвиля втрат дозволяє розслабитися.

— Я бачив, як гинуть мої побратими. Був на їхніх похоронах. Це жахливо. В таких моментах з’являється ненависть до ворога.

Як стати льотчиком

Сьогодні Denfix отримує повідомлення від молоді, що мріє стати пілотами.

— Якщо це ваша мрія, не бійтеся труднощів. Наполегливість, дисципліна і любов до неба можуть привести до успіху.

Загалом, важливо цінувати кожен момент у нашій країні. Підтримка та волонтерство наближають той день, коли над Україною буде мирне небо.

Фото Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Владислава Дем’яненка та з особистого архіву льотчика-винищувача МіГ-29 з позивним Denfix