У житті кожної жінки є свої любовні злети та падіння, поки вона не зустріне свого “зеленого прапорця”. Аліна Гросу не приховує, що в її романтичній історії було чимало курйозів, знайомств через Тіндер та зайвої уваги.
Нещодавно артистка презентувала кліп на пісню “Дурна любов”. У ексклюзивному інтерв’ю ми дізналися у Аліни, як змінювалося її сприйняття кохання, чи ходила вона на побачення з зірками, що є найскладнішим у стосунках із знаменитостями та чому вона полюбила свого чоловіка.
GROSU – “Дурна любов” – дивитися онлайн кліп:
Аліно, більшість ваших пісень – саме про любов. Чому вас так тягне до цієї теми? Що в ній залишається для вас невичерпним?
На мою думку, 90% пісень у світі створені про кохання, заради кохання або натхненні ним. Тому ця тема завжди буде актуальною.
Я вважаю, що кохання повинно врятувати світ. Можливо, я зараз звучаю надто романтично (сміється), але мені справді здається, що ця тема ніколи не буде вичерпана. Усе в світі так чи інакше пов’язане зі стосунками. І кохання – це не лише любов до партнера, а й до батьків, друзів, дітей та всіх навколо. Тож, думаю, ця тема завжди залишатиметься важливою.
Реклама
Пам’ятаєте свою першу любовну історію? Якою вона була: красивою, наївною, драматичною чи, може, максимально незручним?
– О, так! Було багато скандалів навколо цієї теми! Я пам’ятаю, що тоді ще були дуже актуальні папараці. Соціальні мережі не існували, зате були “жовті видання”, які бігали містом і справді фотографували.
Мене кілька разів у 13 років ловили з хлопцем і навіть публікували фотографії в газетах з заголовками на кшталт: “13 поцілунків 13-річної Аліни Гросу”. Це було жахливо. Яка любов могла бути в 13 років? Але для людей це було: “О Боже, у 13! Що вона робить?”.
Реклама
Мої батьки були проти тих стосунків. По-перше, я була молодою, і зараз повністю з ними згодна. Кожен має право на кохання, але, мені здається, всьому свій час, і тоді я ще не була готова. По-друге, батьки завжди хочуть виховувати свою “квітку” для принца, і вони не зовсім розраховували на простого хлопця. Я завжди шукала в людях душу, а не щось інше.
Чи мали ви побачення з зірковими красенями? Можете пригадати найцікавіші з них?
– Так, я ходила на побачення і не раз. І скажу чесно: як творча особа, я дуже просто ставлюсь до своєї професії та професії інших публічних людей. Для мене зірки – це просто люди, а ми – звичайні. Я ніколи не цікавилася, наскільки відома особистість поруч зі мною. Все було виключно заради душі та спільних інтересів.
Були дуже курйозні моменти, адже людина може бути з різних сфер. Наприклад, я спілкувалася з кількома футболістами. Мене запитали, що мені подобається з музики. Тоді мені дуже подобалось “Танго смерті” від Escala чи Вівальді. Я надіслала спортсмену одну з композицій Вівальді, а він відповів: “Ой, яка прикольна група! Коли вони виступають, не хочеш піти на концерт?”.
Я зрозуміла, що нам трошки не по дорозі, бо, хоч я й блондинка в рожевих окулярах, але досить освічена в різних напрямках, і мені цікаво спілкуватися з людьми, які цікавляться різними темами. Це стосується не лише музики, а й образотворчого мистецтва, живопису та всього іншого. Я цікавлюся всім: від астрономії до філософії та побутових питань.
Реклама
Одні з найкращих і найромантичніших побачень у мене були з моїм чоловіком. Заради мене ця людина літала в різні країни, щоб зустрітися і просто пообідати разом. Це дуже приємно, чесно. Ніхто з інших чоловіків не робив для мене стільки.
Ви згадували, що мали досвід на сайтах знайомств. Чому вирішили зареєструватися і яким був цей період у вашому житті? Чи траплялися там справді цікаві знайомства?
– Були моменти до моїх серйозних стосунків, коли у мене не було часу на знайомства, але мені було цікаво познайомитися з людьми з інших сфер. Я користувалася додатками і навіть познайомилася з хлопцем, з яким зустрічалася півтора року. Але мене трохи непокоїть, що, якщо ви знайомитеся з людиною на сайті, не можете бути впевнені, що вона не повернеться туди знову, навіть перебуваючи у стосунках. Тому я не скажу, що повністю “за”. Скажу, що там є нормальні люди, з якими можна познайомитися. Не всі мають можливість знайти когось у реальному житті, тому я не бачу в цьому нічого поганого.
Але будьте обережні, бо там можуть бути не лише “тарілочниці”, але й аферисти. Навіть на Netflix виходив “Аферист із Tinder”. Тож будьте уважні, знайомлячись у таких місцях.
У вашій романтичній скарбничці, напевно, є місце для найнезручнішого побачення. Яке з них ви сьогодні згадуєте зі сміхом?
– Куди ж без цього? Напевно, у кожної дівчини були випадки, коли хлопець обурювався через ціну кави в звичайній кав’ярні. Шість-сім років тому у мене теж була така історія. Я була в шоці і швидко заплатила за двох, щоб втекти.
Ще був випадок, коли мене запросили на побачення, ми гуляли, і начебто людина непогана. А потім він каже: “Давай поїдемо в інше місце, сідай до мене в машину”. Я сіла в автомобіль преміум-класу: Lamborghini чи Ferrari – зараз не пам’ятаю. Але на лобовому склі була павутина. Я зрозуміла, що ця машина або стояла 150 років, або була взята в оренду. Це трохи налякало і насторожило. Загалом, наступного побачення вже не було.
Реклама
Був ще момент, коли на побачення прийшов хлопець не зовсім адекватний. Він дуже хотів відвідати музей, адже всі, дізнавшись, що я творча особистість, вважають, що мене потрібно водити по музеях, операх, балетах і всьому іншому. А я, якщо чесно, люблю екстрим: вейкбординг, парашут, нові враження. Зараз, звичайно, не так, бо є дитина, але завжди було цікаво спробувати щось нове. Творчість – це чудово, але я вже надивилася мистецтва за своє життя.
Отже, цей хлопець почав стукати у двері музею, намагаючись втиснутися всередину, імітуючи, що він важлива персона, мало не директор музею. Це було дико і неприємно. Я не люблю людей, які намагаються бути кимось іншим, а не бути собою.
Як ви вважаєте, як це – будувати стосунки із зіркою? Що в романі зі знаменитістю найскладніше, а що, навпаки, дуже зручно?
– Головне – це повага в стосунках. Коли кожен займається своїм і не змагається. Не має бути такого: “Я кращий”, – і постійно це доводити.
Ви обоє люди, які стоять на ногах, і маєте поважати одне одного. У стосунках не повинно бути змагань: “А в мене це краще”, “А в мене ось це”. Мені це ніколи не імпонувало, і в моїх стосунках такого ніколи не було і не буде.
Коли дві творчі людини – це завжди трохи італійські пристрасті. Це, звичайно, емоційно. Але це також і підтримка, і розуміння в роботі. Вам завжди є про що поговорити. Якщо не про погоду, то про роботу.
Що найскладніше? Напевно, найскладніше з акторами. Я суджу по собі. Я багато знімалася, і коли почала серйозні стосунки, вийшла заміж, то перестала зніматися в сценах з поцілунками.
Я з повагою ставлюся до інших акторів, які обрали інший шлях: “Це моя робота, я маю це робити, терпи мене такою, яка я є”. Але для мене це табу, і вже багато років. Бо щось має залишатися особистим. Навіщо провокувати ревнощі? Одна справа, коли ти просто уявляєш: для звичайної людини нетворчої сфери твоя жінка чи чоловік цілується з кимось у кадрі, а потім каже: “Це моя робота”. Де цей кордон? А що далі? Можливо, фільми для дорослих? Це робота і заробіток. Я б не змогла терпіти чоловіка, який заробляє не лише в кадрі, а й поцілунками з іншими жінками. І це стосується і мене. Це ненормально для мене та моєї родини.
А ще важко, якщо у вас дуже різні графіки: важко витримувати ритм, щоб бачитися. Але в нас із чоловіком є домовленість, і це працює: то я працюю, то він. Я намагаюся підлаштуватися під його роботу і не планувати нічого на цей час, щоб більше бути разом. І він підлаштовується під мене. Ми намагаємося допомагати одне одному, щоб якомога більше бути разом. І все складається дуже добре.
А що дуже зручно? Це, напевно, тотальне розуміння в усіх аспектах. Ніхто ніколи не знецінює твою роботу.
У які міфи про кохання ви свого часу щиро вірили, а тепер думаєте: “Оце я чудила?”
– Досі вірю в усі міфи і, часом, одягаю рожеві окуляри, тому що я така: романтизую все. Але мені пощастило, що в мене такий самий чоловік. Така ж сонячна особа.
Чи помічали, що з роками ваше уявлення про кохання змінювалося?
– Так, звичайно. З часом ти починаєш більше придивлятися, шукати незрозуміло що. Але в усіх людей є свої плюси і мінуси. Ті, хто постійно в пошуку і намагаються знайти кращого партнера, або не кохають, або ніколи не знайдуть ідеал. З дорослішанням ти розумієш, що потрібно знайти людину, чиї мінуси для тебе не найгірші. Тоді все буде добре. У всіх є мінуси.
Рожеві окуляри спадають десь через два роки. Ти вже дивишся на речі не так закохано. Кохання змінюється. Ти починаєш звикати, притиратися, розуміти. Якщо ці мінуси тебе так дратують, що ти не можеш їх витримати, це вже провал.
Ми з чоловіком давно знаємо, які в мене мінуси, які в нього, і спокійно витримуємо одне одного. Це, на мою думку, запорука хороших стосунків. Коли для тебе ці мінуси не є найжахливішими у світі. І мені здається, що це зрілість – розуміння, повага, довіра. Проте не може бути сліпої довіри. Всі вчаться на своєму досвіді. Найгірше в стосунках для мене – це брехня. І я ніколи її не пробачу.
У тренді
Чорний гумор на максимумі: медичні меми, від яких важко не засміятися
4 386
Ярослава Магучіх звела з розуму фігурою у коротенькій сукні та на підборах – це перевтілення треба бачити
3 489
20 неочікуваних та смішних фото тварин, які подарують заряд гарного настрою
2 405
Якщо людина відкрита і прямо говорить про щось, це потрібно цінувати, поважати і, в такому випадку, довіряти. Що б не сталося, ви повинні дотримуватися кордонів, які самі встановили.
Усе має бути взаємно. Наприклад, у когось кордон – смс комусь, і його порушення – це вже ревнощі та скандали, а в інших можуть бути вільні стосунки – і це нормально, якщо вони про це домовилися. Просто потрібно про все домовлятися. Якщо ви готові приймати ці кордони, якщо ви їх встановлюєте, то маєте так само і у своєму житті їх дотримуватися. Все базується на довірі та домовленості.
Ви вже кілька років у шлюбі. Як зрозуміли, що поруч саме та людина – ваш зелений прапорець і тиха гавань?
– Знаєте, він зробив для мене стільки, скільки не зробив жоден інший чоловік. Можливо, зі сторони я мало про це говорю, але людина, яка віддала заради наших стосунків усе, заслуговує на мою повагу.
Тиха гавань – це наразі не про нас, чесно кажучи, бо це так нудно – жити.
Але те, що він “зелений прапорець”, – це те, що він чудовий батько. Я ще до народження дитини бачила, як він ставиться до чужих дітей, до моїх племінників, до мого брата. Він дійсно чудовий вчитель і вихователь. Я багато чому вчилася у нього, коли він знаходив спільну мову з дітьми.
Я також зрозуміла, що це моя людина, коли почала рости разом із ним. Коли цікаво, коли намагаєшся в чомусь рівнятися, чомусь вчитися разом. Тобто він вчиться у тебе, ти – у нього.
І головне – це вчинки.
Скільки мені всього говорили і обіцяли, але ця людина говорить дуже мало, проте багато робить. І я найбільше ціную це. Ось так я і зрозуміла, що це – моя людина.
Що для вас означають “щасливі стосунки”? Про що вони?
– Це коли вам просто добре разом, навіть у мовчанні. Як співав Скрябін: “Давай виключимо світло і будемо мовчати”. Це так приємно, коли просто добре.
Я екстраверт, але іноді в мені прокидається інтроверт. Я розумію, що окрім чоловіка, мені важко з кимось перебувати. У моменти, коли хочеться побути наодинці, чоловік мені не заважає. Мені з ним комфортно. Мене навіть більше зворушують наші мініскандали. Звичайно, у нас є сварки, але вони не дратують. Я адекватно сприймаю це.
Щасливі стосунки – це коли ви знаєте про мінуси одне одного, але вони не впливають на ваше ставлення. Ви кохаєте, всупереч усьому. Це коли ви знайшли свою людину, з якою вам комфортно мовчати, радіти життю, сумувати разом, виховувати дітей. Щасливі стосунки – це коли це ваша людина, яка ставиться до вас так само, як ви до неї.
