22 вересня в Мілані відбудеться одна з найзначніших подій у світі моди цієї осені — Vogue World Milano. Напередодні масштабного фешн-шоу ми обрали три стильні фільми, які чудово передають атмосферу одного з наймодніших міст світу.
“Я — це кохання”, 2009
Цей фільм є справжнім шедевром візуального та костюмного мистецтв від Луки Ґуаданьїно, у якому головну роль зіграла Тільда Свінтон. Основні події розгортаються на знаменитій віллі Неккі-Кампіййо, спроектованій архітектором П’єро Порталуппі. Кожен кадр стрічки пронизаний геометрією мармуру, темного дерева, текстурами шовку та витонченими лініями вбрання від Jil Sander (в часи, коли брендом керував Раф Сімонс) та Fendi. Фільм відтворює тиху, замкнуту й надзвичайно вишукану атмосферу міланської еліти.
“Диво у Мілані”, 1951
Цей неймовірно чуттєвий неореалістичний фільм знято у найкращих традиціях післявоєнного італійського кінематографа, що розповідає історії про робітничий клас, часто на реальних, бідних локаціях. У фантастичній байці “Диво в Мілані” надприродне представлено у вигляді білих голубів, магічних здібностей, людей на мітлах, що літають, а також у вигляді доброти й щирості головного героя. У центрі сюжету — Тото, покинута дитина, яка виросла і живе в знедоленій колонії у нетрях Мілана.
“Рокко та його брати”, 1960
Ця стрічка розповідає про п’ятьох братів із південної Італії, які, прагнучи знайти краще життя, переїжджають на північ країни. Режисер Лукіно Вісконті майстерно поєднує різні історії кожного брата в єдину картину, що ілюструє життя мігрантів у післявоєнному Мілані. Кохання, сім’я та реалії життя на фоні одночасно тьмяного і красивого Мілана — у фільмі відображено все: від повсякденної смутності квартир до романтики на вершині Duomo di Milano.
“Валланцаска – ангели зла” / Angel of Evil, 2010
Гангстерський фільм, що розгортається в 1970-х роках, заснований на біографії відомого міланського бандита Ренато Валланцаска. Ця картина є класичною кримінальною італійською історією, де у центрі сюжету — Валланцаска і злочинна група “Банда делла Комасіна”, яка контролювала всі північні райони Мілана, займаючись незаконним обігом наркотиків і зброї, а також грабежами.
“Ніч”, 1961
“Ніч” (La Notte) — поетичне дослідження відчуження на фоні міського пейзажу Мілана в період економічного дива. Мікеланджело Антоніоні майстерно працює з простором: вежа Піреллі, широкі порожні проспекти, скляні фасади новобудов і контрастні тіні. Операторська робота перетворює архітектуру міста на графічний живопис, де кожен кадр вивірений до міліметра.
“Дім Ґуччі”, 2001
Хоча зйомки фільму “Дім Ґуччі” охоплювали кілька регіонів Італії, саме міланські епізоди демонструють розкіш і статус міста як столиці моди. Кадри біля кафе Caffè Zucca, галереї Віктора Емануїла II та на фоні Міланського собору Дуомо занурюють у розкішний світ італійського глянцю, дорогої шкіри та геометричних силуетів епохи.
