Незважаючи на санкційні заходи з боку США, Росія продовжує здобувати баснословні прибутки від експорту нафти, демонструючи неабияку гнучкість на глобальному ринку. У свою чергу, Україна активно проводить атаки на ключові елементи російської економіки: порти, нафтотермінали, намагаючись створити нову форму економічного тиску.

Чи здатні ці дії змінити хід війни? Які фактори можуть стати критичними для режиму Путіна? Про це «Укрінформу» розповів політичний експерт Вадим Денисенко.

Удар по російських портах: регулярність та тривалість

– США знову запровадили санкції проти російської нафти. Як ці мільярди, зароблені за час послаблення, вплинуть на війну?

– Сподіватися на серйозні зміни не варто. Ще до введення санкцій 90% російської нафти йшла до Китаю та Індії, і сьогодні ця ситуація не змінилася. Цінова політика стала новим викликом, але важливо, чи зможе Росія зберегти свій дисконт. З огляду на нинішню ситуацію на ринку, ймовірність збереження знижок низька.

– Згідно з даними, Росія могла отримати $2 млрд за продаж нафти під час пом’якшення санкцій. Як це вплинуло на їхню економіку?

– Це досить проста арифметика. За кожні 10 доларів у ціні нафти, російський бюджет отримує додаткові 1,6 млрд доларів. Якщо порівняти з довоєнним періодом, нині Росія може отримувати істотні надходження, але реальна ситуація ускладнена нашими ударами по їхній інфраструктурі.

Ефект «дронових санкцій»: чи підривають вони стабільність Росії?

– Які є відомості про результати атак на російські економічні вузли?

– Тепер важливо не стільки, чи може Росія фінансувати війну, скільки втрати, які вона зазнає. За різними оцінками, від наших атак росіяни втратили вже до 20% своїх експортних потужностей. Це призводить до значних валютних недоотримань. Але серйозно це не загрожує фінансуванню, просто ускладнює бюджетні процеси.

Переговори: застрягли в глухому куті

– Який стан нинішньої динаміки між Україною, США та Росією? Чи можливе відновлення переговорів?

– Переговори можуть поновитися, але чи будуть результативними – це інше питання. На даний момент, окрім обмінів полоненими, якихось проривів не варто очікувати. Нинішній формат фактично зайшов у глухий кут.

Розширення формату переговорів: чому це важливо?

– Яка роль Європи в цьому процесі?

– Європа вже частково включена в переговорний процес. Франція, Німеччина та Великобританія активно беруть участь у консультаціях. Розширення кола учасників може допомогти зрушити цю ситуацію з місця.

Глобальний вплив: не лише слова, а дії

– Президент Трамп говорить про завершення операцій, але продовжує переговори. Як це розуміти?

– Не варто забувати, що важливі не лише слова, а й реальні дії. Трамп все ще сподівається на результативні переговори; нас цікавить, чи зможе він тиснути на Іран, щоб той пішов на поступки.

Фінансова ситуація: доля заморожених російських активів

– Що станеться з близько 300 мільярдами заморожених активів Росії в Європі?

– Бельгія відіграє ключову роль у цьому питанні і залишається проти конфіскації. На жаль, динаміка поки що не змінюється, і перспектив на вирішення цієї проблеми немає.

Крос–перспективи: Угорщина, Фіцо та вплив на Україну

– Яка ймовірність поліпшення відносин з Угорщиною?

– Не очікуйте різких змін. Мадяр може знизити напруження, але реально змінити курс не зможе через сильний критичний настрій у суспільстві.

Цілком можливо, що відносини стануть більш конструктивними, проте їхнє покращення відбуватиметься повільно.