“Сліди” — фільм, що збурює: про боротьбу українок за справедливість

Прем’єра документальної стрічки на Берлінському кінофестивалі

16 лютого 2026 року на Берлінському кінофестивалі відбулася прем’єра документальної стрічки "Сліди", яка висвітлює досвід українських жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури, вчинені військовими РФ. Фільм не просто отримав Приз глядацьких симпатій програми Panorama, але й став яскравим свідченням перемог українок у їхній боротьбі за справедливість, підкреслюючи складність і сенситивність теми сексуального насильства під час конфлікту, відомої в міжнародній термінології як Conflict-related sexual violence (CRSV).

Авторка фільму

Стрічка створена українською документалісткою, ветераном та правозахисницею Алісою Коваленко. Від 2014 року вона активно досліджує тему російсько-української війни, а з 2019 року, як членкиня спільноти “Сема Україна”, старанно займається правозахисною діяльністю.

Інтерв’ю з Алісою Коваленко

Після української прем’єри “Слідів”, команда видання "Новинарня" зустрілася з Алісою, аби обговорити важливі моменти, такі як відповідальність матері перед дитиною, важливість розкриття досвіду насильства та як українки впливають на національне законодавство у сфері СНПК вже сьогодні.

Відповідальність і сором

Аліса наголошує на тому, як важливо не замовчувати ці traumатичні досвіди. Вона цитує Сабіну Фрейзер Гюнеш, представницю ООН Жінки в Україні, яка відзначила, що українська спільнота вцілілих вражає своєю організацією та активністю — це надихає жінок з інших країн, таких як Сирія чи Судан.

Важливість спільноти

Коваленко говорить, що чітка підтримка з боку середовища, в якому перебуває потерпілий, відіграє вирішальну роль у процесі зцілення. Емпатичне та солідарне середовище допомагає людям відновитися набагато швидше. Постраждалі мають розуміти, що вони не самотні, і що їхній досвід — це не лише їхня історія, а й частина загальної боротьби за правду.

“Важливо повертати контроль”

Аліса ділиться власними переживаннями після "референдумів", проведених на Луганщині й Донеччині у 2014 році. Саме тоді вона вирішила задокументувати події, які відбуваються. Середини фільму “Аліса в країні війни” містять історії, в яких жінка зазнала спроби зґвалтування, що зазвичай замовчується суспільством.

Стигма і внутрішня боротьба

Страх і провина, на думку документалістки, закодовані в самій природі сексуального насильства відносно жінок у війнах. Найскладніше — навчитися говорити про свій досвід, того, що часто не помічають. “Це жахливо, коли жінки вважають, що їхня травма — це лише їхня проблема”, — підкреслює вона.

Важливість терапії і творчості

Аліса запрошує інших жінок ділитися своїми історіями, адже це допомагає не лише зрозуміти власний досвід, а й віддати голос тим, хто можливості говорити не має. Вона також відзначає, якою сильною може бути терапія через мистецтво — документальні вистави стають альтернативою для тих, хто стикається з подібними проблемами.

Сексуальне насильство як зброя війни

Історії жінок, які постраждали, доводять, що сексуальне насильство є інструментом війни і руйнування громади. Простежуючи патерни насильства, Аліса зазначає, що це не лише про фізичне насильство — це психологічний злам, який знищує надію на спротив.

Реалії опору і відновлення

Аліса з командою активно працюють над проектами, що допомагають постраждалим повернути контроль над своїм життям. Ці ініціативи передбачають суспільні лекції, на яких постраждалі діляться своїм досвідом і сталевою волею боротися.

Міжнародне визнання

Завдяки діяльності Аліси та інших правозахисниць, Україна стає прикладом для інших країн, які стикаються зі схожими проблемами. Дані міжнародних організацій свідчать про те, що історії post-trauma стають ключовими для розуміння масштабності проблеми.

Проблема невидимості жертв

Протягом багатьох років потерпілі жінки залишались невидимими в суспільстві. Зараз, після виходу фільму "Сліди", вони здобувають видимість і визнання, необхідні для продовження боротьби.

Культурний продукт як двигун змін

Документальне кіно, на думку Аліси, є каталізатором змін і може відігравати вирішальну роль у просвітницьких кампаніях. “Сліди” не лише задокументували травматичний досвід, але й стали символом сили духу постраждалих жінок, котрі вчаться говорити про свій досвід та впливають на суспільні зміни.

Високий запит на документальні фільми

На міжнародних фестивалях, таких як Берлінале, наголошували на важливості українських документальних фільмів. Аліса підкреслює, що інтерес до них не зменшується, а навпаки, зростає, підтверджуючи потребу в свідченнях і реаліях, з якими стикаються українці.

У світі, де історії пошуку справедливості та відновлення є надзвичайно важливими, "Сліди" з’являються як потужний символ боротьби й надії.