Віра, мужність і спокій під час війни: Погляд єпископа Фотія
Як не втратити віру в часи викликів
Нині, на п’ятий рік повномасштабної війни, питання віри стає особливо актуальним. Яким чином українська православна церква переживає цей непростий період? Які зміни сталися у богослужіннях? Чи можливо ненавидіти ворога? На ці запитання відповідає єпископ Запорізький і Мелітопольський Православної церкви України, Фотій.
УПЦ чи ПЦУ: як правильно називати церкву?
– Важливо розуміти, що від 2019 року, після отримання томосу, ми маємо дві назви: Українська православна церква (УПЦ) та Православна церква України (ПЦУ). Обидва варіанти є правильними. Однак є парадокс: церква, що підтримує Москву, також використовує назву УПЦ. Вони прибрали приставку "МП", але насправді залишаються частиною Московського патріархату, обманюючи людей.
Чи можна відрізнити церкви?
Наразі, потрібно розуміти, що під вивіскою "Українська православна церква" ховається структура, яка співпрацює з ворогом. Люди можуть не знати, що це насправді церква, яка підпорядковується Москві. Тому важливо, щоб громадянська позиція була чіткою, аби усі знали, хто є хто.
Які зміни в богослужіннях під час війни?
З початком повномасштабної війни ми внесли зміни у богослужіння. Серед нововведень:
- Молитва за перемогу Україні.
- Загиблі воїни та цивільні згадуються у молитвах.
- Зменшено тривалість служінь, щоб уберегти людей від небезпеки.
Це вимушені заходи безпеки, але ми сподіваємося, що скоро можемо повернутися до звичних практик.
Як зберегти віру та спокій у важкі часи?
Питання збереження віри — вкрай складне. Кожен має свій спосіб справлятися з викликами:
- Деяким людям достатньо простих молитов, інші ж знаходять спокій у читанні Біблії.
- Важливо розуміти, що все, що відбувається у світі, під контролем Бога. Його воля може бути неприйнятною, але вона є.
Попущення: що це таке?
Попущення — це коли Господь дозволяє випробування. Війна в Україні може бути розглянута як випробування, пов’язане з імперськими амбіціями РФ. Це боротьба між демократією та рабовласницьким устроєм.
Як узгодити заповідь "не вбий" із війною?
У нашій ситуації воїни не вбивають, а "знищують живу силу противника". Це важливо розділяти. Військові захищають своїх близьких, виконуючи заповідь Господню, тому дії захисників не можна порівнювати з вбивством, яке є злом.
Роль військових капеланів
Капелани мають важливу місію: підтримувати духовні потреби військовослужбовців. Вони не повинні бути представниками всіх конфесій, але повинні поважати віру інших, забезпечуючи духовну підтримку та благословення. Капелани також активно залучаються до волонтерської діяльності, що є вкрай важливим.
Ненависть до ворога: чи це нормально?
Ненависть не є конструктивною. Замість цього, краще розуміти, що ворог — це небезпека. Відстань та розсудливість можуть допомогти у справленні з негативними почуттями. Можливо, варто просити Господа не зупиняти ворога, а навчити його зупинитися. Такі переживання можуть бути складними, але ненависть лише ускладнює ситуацію.
Важливо дотримуватися спокою в усьому, навіть у найскладніші часи.
