У сучасному глобалізованому візуальному просторі, де бренди, веб-сайти та афіші дедалі більше починають нагадувати один одного, проблема оригінальності перестає бути просто примхою і перетворюється на невід’ємну професійну необхідність. На сцені TEDNext 2025 дизайнер Лопе Гутьєррес-Руїс поділився трьома ефективними підходами, завдяки яким його студія систематично долає стереотипи і створює унікальні проєкти, що дійсно виділяються серед маси.
1. Формування команди з кардинально відмінним досвідом
Один із найдієвіших способів протистояти візуальній уніфікації полягає у створенні колективу, учасники якого максимально відрізняються між собою. У студії Гутьєрреса-Руїса співпрацюють фахівці з абсолютно різних сфер: журналістика, філософія, діджеїнг — це не просто випадковість, а усвідомлена стратегія. Унікальність працівників проявляється не лише у сфері освіти, а й у їхніх захопленнях, манерах мислення та підходах до досліджень.
Важливо також відмовитися від прив’язки команди до одного міста чи культурного середовища. Люди можуть проживати будь-де — на узбережжі Карибського моря, у Токіо чи в невеликому містечку Хорватії. Головне — їхнє занурення у різні візуальні культури та субкультури.
Коли команда таких різнорідних талантів зосереджується над проєктом, до обговорення залучаються не лише різні естетичні смаки, а й різні типи мислення, досвід участі у різних субкультурах, а також підходи до вирішення завдань. Така атмосфера створює внутрішнє напруження та тертя, з якого народжуються оригінальні рішення — не подібні до чергової варіації популярних трендів.
2. Пошук ідей у суміжних, а не очевидних сферах
Другий ключовий принцип — свідоме розширення рамок завдання. Замість того, щоб шукати відповіді безпосередньо у тій сфері, де виникла проблема, варто звертатися до суміжних галузей.
У студії Лопе кожен тип завдань розглядають під кутом іншої дисципліни:
- проєкти, пов’язані з візуалізацією даних, розглядаються як анімаційні;
- редакційні та видавничі роботи — як можливість для експериментів у сфері брендингу.
Яскравим прикладом служить постер для Массачусетського технологічного інституту (MIT), присвячений білку Cas9, який використовується в генетичних дослідженнях. Формально це завдання з постерного дизайну та наукової візуалізації, але замість акценту на максимально чіткій читабельності послідовності послідовність дослідники поставили собі інше завдання: як передати відчуття захоплення красою науки і можливостями, що вона відкриває?
Щоб це зробити, був застосований досвід із суміжної галузі — типографіки. Розробили унікальний шрифт, у якому літери містили додаткову інформацію про послідовність білка. Потім цей текст набрали використанням створеного шрифту. Результат стала одночасно незвичайною візуалізацією наукових даних і нестандартним підходом до оформлення тексту.
Такий метод, що полягає у перегляді задачі очима представника іншої сфери, допомагає уникати банальних та прямолінійних рішень, які легко інтегруються у вже знайомі тренди.
3. Принцип «адитивності»: послідовне нарощування сміливих рішень
Третій підхід стосується не лише окремих проєктів, а й стилю роботи й організації творчого процесу. Мова йде про концепцію «адитивності» — здатності поступово накопичувати сміливі рішення, замість того, щоб розраховувати на один потужний прорив.
Вражаючі результати вимагають значних зусиль та енергії, тому краще вибудувати професійну траєкторію, що дозволяє регулярно здійснювати нетривіальні кроки і нашаровувати їх один на одного.
Яскравим прикладом цього підходу є виставка Hundred Points, найбільший незалежний проєкт студії. Це експозиція графічного дизайну, що поєднує роботи з чотирьох міст: Остін, Сан-Паулу, Каїр і Гельсінкі. Виставка займає приблизно 4000 квадратних футів і містить понад 50 проєктів, але головне — не масштаби, а принципи, за якими вона створена.
Куратори свідомо відмовилися від традиційних музейних форматів демонстрації графічного дизайну:
- усі роботи представлені у тривимірному форматі, тоді як зазвичай графічний дизайн демонструють у двовимірному вигляді — друкованому чи електронному;
- відеоінсталяції зроблені інтерактивними, на відміну від пасивного перегляду відеоконтенту в музеях;
- відвідувачам дозволено торкатися експонатів, руйнуючи традиційний «недоторканний» статус, який графічний дизайн часто має у музейних умовах за аналогією з образотворчим мистецтвом.
Відкриття виставки встановило рекорд відвідуваності, події у її рамках регулярно збирають значну аудиторію, а відгуки здебільшого позитивні. Проте найголовнішим результатом стало внутрішнє підтвердження для команди: системний підхід до прийняття сміливих рішень дійсно допомагає створювати щось унікальне, а згодом — справді видатне.
Оригінальність як наслідок стратегічних змін
Уніфікація сучасних візуальних трендів є наслідком глобалізованих платформ, спільних джерел натхнення та швидкого тиражування успішних рішень. Вийти з цього замкненого кола можливо, проте для цього одного бажання «бути оригінальним» замало.
Необхідні фундаментальні зміни у таких напрямках:
- формування команд з радикально різноманітними досвідом і культурними контекстами;
- пошук відповідей у суміжних дисциплінах замість очевидних рішень у межах однієї галузі;
- планування часу і енергії так, щоб життя дозволяло регулярно робити інноваційні кроки і кумулювати їх.
Відтак оригінальність перестає бути випадковим фактором і стає результатом продуманої стратегії — починаючи з побудови команди й закінчуючи вибором сфер, куди спрямовувати зусилля.
Джерело:
3 Ways to Create a Truly Original Design | Lope Gutierrez-Ruiz | TED
