💡 Усі матеріали, дискусії та новини про продукти зібрані в єдиному місці. Запрошуємо приєднатися до спільноти Product!
Мене звати Таісія, я UX/UI дизайнерка з понад п’ятирічним досвідом роботи. Останніми роками я поступово еволюціонувала від традиційного UI-дизайну до комплексного продуктовго підходу, коли відповідальність полягає не лише у тому, як продукт виглядає, а й у тому, як він функціонує.
Ця публікація буде корисною для:
- UX/UI дизайнерів, які відчувають, що досягли межі у своїй професійній діяльності;
- тих, хто прагне перейти до продуктового дизайну;
- спеціалістів, які вже працюють із продуктами, але не до кінця розуміють відмінності у підходах.
Історія мого шляху розпочалася, як і у багатьох дизайнерів, із фокусу на UI:
- дизайн екранних інтерфейсів;
- створення компонентів;
- дотримання візуальної акуратності.
Довгий час здавалося, що цього достатньо. Проте згодом з’явилося усвідомлення, що навіть найкращий інтерфейс не здатен врятувати продукт, якщо він сам по собі складний або нелогічний.
Поворотним моментом стало залучення до роботи зі складнішими продуктами. Тоді стало очевидно:
проблема майже ніколи не криється у UI — вона у логіці продукту.
Типові симптоми таких проблем:
- користувачі не розуміють, які кроки виконувати надалі;
- дії виглядають не пов’язаними між собою;
- процеси займають більше часу, ніж це необхідно.
Згодом робота дизайнера перестає бути просто «малюванням», а стає глибоким аналізом устрою продукту.
Для мене «мислити, як продукт-дизайнер» означає:
- Розпочинати не з екранів.
Раніше я відкривала Figma і одразу починала створювати дизайн. Тепер перш за все:
- аналізую user flow;
- переглядаю сценарії використання;
- виявляю слабкі місця в процесах.
Тільки після цього переходжу до UI.
- Усвідомлювати, що продукт ніколи не буває ідеальним.
Більшість сучасних продуктів:
- розвиваються швидкими темпами;
- містять legacy-рішення;
- формуються поступово.
Завдання дизайнера – не просто зробити інтерфейс красивим, а створити його зрозумілим та послідовним.
- Орієнтуватися на процеси, а не лише на екрани.
Один із найважливіших інсайтів полягає у тому, що користувач не бачить просто екрани, він проходить певний шлях. Через це я сфокусувалася на:
- сценаріях використання;
- станах продукту;
- переходах між кроками.
- Оцінювати продукт після його релізу.
Раніше робота дизайнера завершувалась передачею матеріалів у розробку. Нині я прагну:
- простежувати, як користувачі насправді взаємодіють з продуктом;
- виявляти, в яких місцях вони губляться;
- шукати можливості для спрощення.
Саме тут народжуються найцінніші ідеї.
Практичний приклад із моєї діяльності демонструє цю зміну підходу. У одному проєкті я працювала з користувацьким потоком, що складався з великої кількості кроків і виглядав перевантаженим. Замість того, щоб лише переробити візуальні екрани, я:
- спростила структуру сценарію;
- об’єднала кілька дій;
- усунула зайві кроки для користувача.
Як результат, потік став коротшим і зрозумілішим, а користувачі стали швидше досягати своїх цілей.
Найбільшим викликом було саме змінити мислення. UI-дизайн дає швидкий ефект: зробив красиво – отримав задоволення (хоч це не завжди так). Натомість продуктова робота:
- триває довше;
- менш очевидна на перший погляд;
- не завжди забезпечує оперативний зворотний зв’язок.
Проте саме за допомогою такого підходу формується справжній рівень дизайнера.
На моєму шляху допомогли:
- робота з комплексними продуктами, особливо у сфері B2B;
- спілкування з користувачами;
- глибоке занурення в логіку продукту;
- готовність виходити за межі традиційних «дизайн-завдань».
Перехід від UX/UI до продуктового дизайну – це не просто освоєння нових інструментів, це насамперед перетворення мислення: від орієнтації на «вигляд» до усвідомлення «принципу роботи» продукту. Саме це впливає на рівень завдань і змінює роль дизайнера у створенні цінності продукту.
