### Євгеній Прокопчук: Військовий та ІТ-спеціаліст

Євгеній Прокопчук є майором відділу зв’язку у військовій частині, що займається сбиванням ворожих дронів. Його шлях до цього пункту був різноманітним: від сисадміна полярної експедиції до відкриття дитячого наукового центру в Бучі.

### Від офісу до фронту: Мої перші кроки

Початок мого професійного шляху датується понад 20 років тому. Я працював системним адміністратором в Інституті електрозварювання, де відчув перше разочарування – зарплата після податків ледве дотягувала до трьохсот гривень. Після цього перейшов на фірму, що спеціалізувалася на торговельному обладнанні, де змусив себе вивчити проєктування кабельних систем у AutoCAD.

Але в 2014 році мене призвали на строкову службу, і я одразу потрапив до АТО. Служба там змінила моє сприйняття реальності:

> **”Після служби в армії я зрозумів, що офісне життя більше не для мене.”**

### Досвід в Антарктиді: Чого навчила мене морозна земля

Після завершення служби в 2019 році я повернувся до звичайного життя. Але згодом помітив рекламу про набір на експедицію до Антарктиди. Хоча спочатку мені не вдалося потрапити в команду, другий раз вже був успішним. Політика відбору була жорсткою, і я пройшов довгий шлях, включаючи тести та співбесіди.

> **”Прибуття в Антарктиду стало незабутнім досвідом: сніг, лід, айсберги… Це все залишило глибокий слід у моїй душі.”**

### Війна на порозі: Як я став на захист своєї країни

Після повернення додому у 2021 році відкрив дитячий науковий центр у Бучі. Та коли розпочалась повномасштабна війна, усе змінилося. 23 лютого мені зателефонували з військкомату, а вже 24 лютого настав час діяти. Мою примушену подорож на військову частину в Гостомелі перетворило на справжній екстремум, коли я пересувався між обстрілами на велосипед.

1. Зміни в оточенні.
2. Стрес через невідомість.
3. Боротьба за родину.

> **”Я зрозумів, що мій обов’язок – захистити своїх близьких, і я готовий до жертв.”**

### Ваша праця в тилу: Робота в штабі

Після кількох місяців на сході я опинився у своєму теперішньому підрозділі, який займається дронами-перехоплювачами. Як на війні, так і у цивільному житті важливі комунікації та взаємодія команд. Мої обов’язки включають:

– налаштування IT-інфраструктури,
– написання звітів,
– управління бойовими групами.

Обов’язкове взаємодія — це не просто слова, а основа успішного функціонування будь-якого підрозділу. Тут важливо мати цілісне відношення до команди.

### Тестування нових технологій: Критично важливий аспект

Я займаюсь тестуванням нових дронів-перехоплювачів і співпрацюю з молодими спеціалістами у галузі IT, адже ми постійно вдосконалюємо наші навички. Підрозділ постійно шукає нові можливості:

> **”Нам потрібні не лише оператори дронів, а й спеціалісти з програмування та кібербезпеки.”**

### Особисті виклики: Залежність від техніки

Вибірки з моєї служби підтверджують, що від якості налаштування залежить багато. Якщо я не забезпечу потрібні ресурси, це може коштувати людських життів. Це велика відповідальність, але це також джерело мотивації:

– Постійне вдосконалення систем.
– Взаємодія з іншими підрозділами.
– Захист життя від ворожих загроз.

> **”Коли я налаштовую все правильно, я знаю, що забезпечую безпеку своїх побратимів.”**

### Перспективи на майбутнє: Після війни всі ми повернемося до нормального життя

Я продовжую навчатися та розвиватися, зокрема долучився до курсів з автоматизації бізнес-процесів за допомогою штучного інтелекту. Упевнений, що після закінчення війни я зможу реалізувати свої проекти та знаходитиму ментальний спокій.

Пам’ятаючи про свій досвід в Антарктиді та на фронті, я вірю, що попереду нас чекає нове життя — життя, в якому буде місце для науки, інновацій і відновлення.