Павло Текучев – один із найпопулярніших українських акторів сучасності. Ви точно бачили його в серіалі “Зворотний напрямок” та фільмі “Коли ти вийдеш заміж?”.
А найновішою стрічкою за участі Павла стала пригодницько-історична кіноісторія під назвою “Вічник”. В інтерв’ю 24 Каналу Текучев розповів про роботу над фільмом, ретельну підготовку, зйомки серіалу “Зворотний напрямок”, мобілізацію, особисте життя, батьківство та участь у “Танцях з зірками”.
Дивіться також Вони залишають слід: 10 фільмів, які треба побачити хоча б раз у житті
Про успіх серіалу “Зворотний напрямок” та порівняння з “Капітаншою”
Павле, за останній час ваша кінокар’єра отримала серйозний поштовх: ви активно знімаєтеся у фільмах і серіалах. Справжню народну любов вам приніс серіал “Зворотний напрямок”. Чи очікували ви настільки потужної реакції глядачів?
Однозначно ні. Коли ми знімали цей серіал, навпаки, були відчуття абсолютно протилежні до тих, що з’явилися після його виходу. Я не очікував такого широкого схвалення серіалу й такої уваги до нього, але дуже вдячний глядачам, а також усім своїм партнерам, з якими ми, скажу чесно, боролися над його створенням, адже виробництво було доволі складним.
Вважаю, що саме завдяки тому, що весь акторський склад і більшість знімальної групи працювали з повною віддачею, серіал і мав такий успіх.
Ваша партнерка по серіалу Олеся Надєєва зізнавалася, що ви багато чому навчили її на знімальному майданчику та часто давали влучні поради. А в момент, коли вона дізналася, що її героїню переозвучили, чи підтримували ви Олесю?
Так, звичайно, я підтримував Олесю – і це була для неї дуже болюча новина. Я не буду багато про це говорити, вона вже все сказала сама. Конкретно Олесю я, безумовно, підтримував, хоча в контракті дійсно було прописано, що продакшн має право на переозвучення. Тож легально жодних правил не порушили – тут більше моральна складова.
Павло Текучев і Олеся Надєєва / Постер серіалу “Зворотний напрямок”
Але я впевнений, що цей урок дасть їй нові знання і поштовх рухатися далі, бути уважнішою, серйозніше ставитися до документів і, навпаки, загартує її як професіонала.
Як ви загалом реагуєте на такі непрості ситуації в роботі?
Коли це стосується особисто тебе й зачіпає твої професійні навички або соціальну позицію, звичайно, важко залишатися спокійним. Але загалом мені досі завжди вдавалося контролювати свої емоції, і таких критичних моментів поки що не траплялося. Сподіваюся, що так буде й надалі.
У соцмережах дехто з глядачів порівнював “Зворотний напрямок” із серіалом “Капітанша”, зазначаючи схожість сюжетних ліній. Чи знали ви про це ще до старту проєкту, чи ці порівняння стали для вас несподіванкою?
Це стало для мене величезним відкриттям і, більше того, шоком, адже про цю “Капітаншу” почали писати вже після виходу перших двох серій. Спочатку я навіть не звертав на це уваги – думав, що люди просто порівнюють. А потім з’ясувалося, що цей серіал фактично повністю перезнятий із попереднього серіалу “Капітанша”. Для мене це була дуже неприємна новина, адже нас про це ніхто не попереджав.
Я того серіалу не бачив і раніше про нього не чув, бо загалом небагато дивився серіалів цього формату. Але, звісно, було неприємно – дуже неприємне відчуття, ніби тебе трохи обдурили.
Хоча, знову ж таки, юридично ніхто не був зобов’язаний про це повідомляти. На мою думку, це мав прокомунікувати режисер серіалу, але не зробив цього.
Як ви переживаєте критику – читаєте відгуки чи намагаєтеся дистанціюватися від соцмереж?
Я точно не шукаю про себе абсолютно всі згадки й не моніторю всі коментарі. Але те, що потрапляє в мій інфопростір, я бачу й читаю. Коли це конструктивно і по суті, то дослухаюся – чи то критика, чи, навпаки, компліменти. А коли це просто загальні слова, які не мають під собою жодного підґрунтя, особливо якщо йдеться про критику, то намагаюся не звертати уваги. Загалом переношу це досить спокійно.
Павло Текучев / Фото з інстаграму актора
Про роль у фільмі “Вічник”
Ваш новий проєкт – стрічка “Вічник”, у якій ви зіграли головну роль. В одному з інтерв’ю ви говорили, що ця робота стала для вас особливою. Чим саме цей персонаж відгукнувся вам особисто?
Про цей проєкт можна говорити дуже багато й дуже довго. Ця роль стала для мене справді ключовою на цьому етапі кар’єри. І я щасливий, що мав змогу взяти в ній участь. Чим саме персонаж відгукнувся – перелічувати можна довго.
Перш за все зазначу, що кіносценарій, за яким було знято фільм, написаний за мотивами роману Мирослава Дочинця “Вічник. Сповідь на перевалі духу”. Це неймовірно глибока й масштабна робота, яка має багато пластів і зачіпає як особисті духовні теми, так і питання національної гідності, свободи громадянина та історії України у доволі широкому розрізі.
Для мене це стало поєднанням багатьох важливих тем. Я бачив у цьому і значущі соціальні питання, і великий духовний пласт. У фільмі багато про свободу й людську віру. Це можуть звучати загальні слова, але насправді вони відгукуються майже кожній людині.
Готуючись до ролі, я кілька разів перечитував роман і з кожним прочитанням відкривав для себе дедалі глибші сенси, які заклав Мирослав Дочинець. Якщо переходити до конкретики, то мені особливо цікавою була тема самопожертви цього персонажа. Вона мені дуже імпонує, але водночас її важко прийняти, адже в ній багато дуальності.
З одного боку, це великий дар – коли людина готова на вчинки заради інших. Але сьогодні це викликає й багато запитань. У наш сучасний час боротьби України за незалежність про самопожертву в традиційному розумінні говорити складно, адже зараз, навпаки, потрібно боротися й відстоювати свою свободу, а не жертвувати собою. Тож це була для мене досить критична тема, над якою я найбільше замислювався під час підготовки до фільму, і вона стала дуже особливою.
Павло Текучев у фільмі “Вічник” / Постер фільму
Як ви готувалися до ролі у “Вічнику”? Чи довелося змінювати щось у собі – фізично або емоційно?
Передусім це була робота з текстом: перечитування роману до початку зйомок і під час роботи, виписування найцікавіших і найважливіших моментів, пошук “ключів” до образу персонажа – яким він має бути в кадрі, чим особливим.
Також була фізична підготовка: довелося суттєво скинути вагу для одного з періодів зйомок. Було й своєрідне самітництво в лісі – я намагався проживати окремі моменти життя героя, щоб у кадрі все виглядало максимально природно, адже він жив у лісі сам чотири роки. Було ще багато різних випробувань.
Я дуже раджу подивитися цей фільм, бо в ньому поєднуються цікаві сюжетні лінії та глибока історія, яка, впевнений, відгукнеться багатьом.
“Вічник”: дивіться онлайн трейлер фільму
Павло Текучев про мобілізацію
Ваш герой у “Вічнику” проходить війну і багато інших випробувань на своєму життєвому шляху. Сьогодні багато українських акторів також захищають Україну на фронті, дехто ж волонтерить в тилу. Чи була у вас думка мобілізуватись? Чи маєте бронь?
Так, дійсно, чимало акторів ухвалили для себе рішення захищати нашу країну й приєдналися до лав ЗСУ. Дехто з них уже загинув, повернувся на щиті. Хтось продовжує цей шлях.
Зокрема, один з акторів “Вічника” також є чинним військовослужбовцем – це Даніїл Мерешкін, виконавець ролі Шугая у нашому фільмі. Під час зйомок мені випала нагода з ним поспілкуватися. У нас склалася тепла атмосфера, була можливість поговорити, зокрема й про участь акторів у війні. Я дуже вдячний за ці розмови, адже вони відкрили для мене багато нового й підштовхнули до глибших роздумів.
Моя позиція щодо мобілізації та документів така: у мене все в порядку з військово-обліковими документами, і якщо настане моя черга, то, звичайно, я готовий. Це, власне, все, що можу сказати з цього приводу.
Я дуже вдячний Даніїлу, адже вважаю його внесок у наш фільм неймовірно важливим. Можу трохи розповісти про його роль, бо переконаний, що цей епізод – один із найяскравіших у стрічці.
Для зйомки своїх сцен він приїжджав прям із лінії фронту, і це дуже сильно вплинуло на його внутрішній стан. Переглядаючи фільм, можна помітити, що він промовляє текст персонажа, але складається враження, ніби думками перебуває не тут. І це справді було так – йому було дуже важко дистанціюватися від тієї роботи, яку він виконує зараз на фронті.
Водночас це стало ідеальним влучанням в образ персонажа, тож я вважаю, що його внесок у фільм просто фантастичний. Краще передати цей стан, ніж він це зробив, було б неможливо.
Я щасливий, що наші військові мають можливість хоча б на кілька днів повертатися до цивільного життя й займатися своєю колишньою роботою. І дуже вдячний команді фільму “Вічник”, що дала таку можливість, і, звичайно, Даніїлу теж – бодай на один день перевести подих.
Тренування були дуже складними, – Текучев про участь у “Танцях з зірками”
Окрім акторської кар’єри, глядачі побачили вас і на паркеті “Танців з зірками”, де ви виглядали дуже ефектно. Яким був цей досвід і наскільки складними були тренування?
Загалом цей проєкт подарував мені дуже багато шалених емоцій і почуттів, яких я раніше не переживав у житті.
Передусім я неймовірно вдячний своїй партнерці, яка за три тижні підготовки до благодійного випуску, в якому ми взяли участь, відкрила для мене абсолютно інший світ. Я і раніше розумів, що танці – це дуже складна професія, яка вимагає повного залучення як фізичного, так і психологічного, але не уявляв, наскільки об’ємною є ця робота.
Під час репетицій ми багато працювали над внутрішнім станом. Для мене це стало справжнім відкриттям, адже я очікував переважно фізичних навантажень, але виявилося, що в танцях тіло виконує лише половину роботи, а інша половина залежить від емоційного стану. Від його змін повністю змінюється і зовнішня картинка руху.
Саме через це тренування були дуже складними, адже психологічно витримати таке навантаження було непросто. У нас були репетиції по 8-10 годин, і ми одразу домовилися, що зібралися тут, щоб зробити номер на всі 100%. Не було жодного шансу виконати його абияк.
Павло Текучев та Анна Кареліна у “Танцях з зірками” / Фото з інстаграму актора
Окремо хочу подякувати всій команді проєкту та всім учасникам – моїм колегам, які також танцювали вперше, але з такою ж відданістю й наполегливістю. Мені здається, саме це створило неймовірне шоу й подарувало людям багато радості.
Я бачив багато чудових відгуків про цей проєкт. Люди писали, що ніби повернулися в дитинство, адже для багатьох це шоу асоціюється саме з теплими спогадами з минулого.
Загалом це був нереальний і дуже щасливий досвід. І окремо хочу зазначити, що благодійна мета цього випуску – збір коштів для Superhumans – ще більше об’єднала всіх нас. Між учасниками не було конкуренції чи змагання, ми справді стали однією родиною на той час.
Якби вам запропонували взяти участь у повному сезоні шоу, чи погодилися б ви знову вийти на паркет?
Так, я б точно погодився вийти на паркет на повний сезон, тому що це неймовірний досвід.
Павло Текучев та Анна Кареліна: дивіться номер пари у “Танцях з зірками”
Немає нічого важливішого, – Текучев про дружину та батьківство
У вас чудова родина. Чи вдається за такого насиченого графіка знаходити баланс між роботою та особистим життям?
Це дуже складно і, звичайно, особливо зараз із появою синочка бажання бути вдома й проводити час із сім’єю зросло в рази. І нині, скажу чесно, інколи я жертвую певними професійними обов’язками чи можливостями заради того, щоб побути вдома. Бо вважаю, що проводити час зі своєю дитиною – це найголовніше й ключове у вихованні та зростанні.
Тож, безумовно, для мене зараз немає нічого важливішого. Але я також дуже вдячний своїй дружині за те, що вона дає мені змогу, попри все моє навантаження, приділяти достатньо часу професії. Якби не вона, у мене б цього ніколи не вийшло.
Тому найголовніше – це твоя сім’я. Саме вона може дати всю цю підтримку й розуміння. А щодо балансу, то я ще вчуся його знаходити й думаю, що все буде гаразд, усе вдасться.
Чи ревнує дружина до ваших партнерок на знімальному майданчику, з якими вам іноді доводиться грати кохання та пристрасть?
Перш за все, вона теж акторка, тому чудово розуміє особливості нашої професії. Ревнощів не виникає, адже і вона, і я прекрасно усвідомлюємо, що це всього лише робота, і про жодні почуття там не може йтися. Тож, звичайно, якихось крайніх чи критичних проявів ревнощів ніколи не було.
Водночас дуже важливо, як на мене, щоб у сім’ї були домовленості щодо таких речей. Ми вже давно обговорили особливості й визначили, на що погоджуємося у фільмах і серіалах, а на що – ні. Тому в цьому питанні в нас усе врегульовано.
Сім’я Павла Текучева / Фото з інстаграму актора
Як вам вдається зберігати гармонію в стосунках?
Мабуть, лише за допомогою діалогу та постійного перебування в справжньому контакті. Звичайно, інколи потрібно давати одне одному паузу – відпочити, побути наодинці із собою й не заважати. Але водночас надзвичайно важливе живе спілкування. Це здається очевидним, проте в стосунках часто є найскладнішим – після багатьох років залишатися в справжньому діалозі та по-справжньому чути одне одного. Саме цього я бажаю всім.
Також можу точно сказати, що з моїм психологічним станом уже не один рік мені допомагає робота з психотерапевтом. І я не втомлюся повторювати та радити всім дбати про своє психологічне здоров’я, адже це такий самий важливий аспект життя, як і фізичне здоров’я. Підтримувати його дуже важливо, особливо сьогодні.
Які українські фільми та серіали рекомендує Павло Текучев?
Порекомендуйте українські фільми та серіали, які стали для вас улюбленими.
Наразі на вершині моїх уподобань серед українських фільмів, звичайно, свіжий і нашумілий “Ти – космос”, а також стрічки Антоніо Лукіча, зокрема “Мої думки тихі”. Я вважаю їх двома своїми улюбленими фільмами. Тим, хто ще не бачив, також пораджу подивитися серіал “Зворотний напрямок”, адже він сподобався багатьом.
А серед моїх улюблених серіалів, мабуть, усе ж таки “Спіймати Кайдаша”. Вважаю, що це один із перших і водночас найяскравіших прикладів якісних українських серіалів, де йдеться про справжніх українців і справжні людські історії. Мені було неймовірно приємно його дивитися – пам’ятаю своє захоплення, адже серіал викликав у мене щире здивування рівнем українського серіального виробництва.
Водночас зараз виходить багато нових проєктів, про які активно говорять. На жаль, через брак часу я не встиг їх переглянути, але вже бачу багато схвальних відгуків про серіал “Ховаючи колишню” та “Тиха Нава”. Переконаний, що варто дивитися й підтримувати український кінематограф та серіальне виробництво.
