Дідьє Кело — інтерв’ю з Нобелівським лауреатом — Ексклюзив ТСН –

Ідея існування інших світів у Всесвіті хвилює людство вже давно. Кожне нове відкриття наближає нас до розгадки цих таємниць, але кожен крок відкриває нові питання. Фільми вже давно уже пропонують захоплюючі сюжети, але наука вимагає фактів!

Сонце — наша рідна зірка, проте чи є інші зорі, що ведуть свої системи? Астрономи впродовж багатьох років шукали не самі планети, а їхній невидимий вплив, спостерігаючи за рухом та змінами в спектральних лініях.

У 1995 році швейцарські вчені Мішель Майор і Дідьє Кело відкрили 51 Пегас b — першу екзопланету, що кружляє навколо зірки, схожої на наше Сонце. Це була справжня революція у світі астрономії, що перевернула наші уявлення про формування планетних систем.

Торік, у 2019, ці вчені отримали половину Нобелівської премії з фізики за свої зусилля. Іншу половину здобув канадсько-американський космолог Джеймс Піблз за свої теоретичні досягнення в космології.

Хоч 51 Пегас b і не стала «другою Землею», яку ми так часто бачимо у кіно, проте це газовий гігант, що рухається близько до своєї зірки. Один рік на ньому триває всього кілька земних днів. Це відкриття вразило шлях, яким ми тепер сприймаємо формування планетарних систем.

ТСН.ua поспілкувався з Дідьє Кело, Нобелівським лауреатом, який поєднує викладання та наукові дослідження в ETH Zurich (Швейцарія).

Мрії астрономів: пошук нових світів

У розмові про життя на інших планетах, Кело зауважив: його більше непокоїть не лише питання про те, чи знайдемо ми інші світи, а й час, що залишився для цього.

«Уявіть, що ми відправили модуль на Марс, але приземлили його в пустелі. Чи можемо припустити, що вся планета позбавлена води?» — наголошує вчений, підкреслюючи, наскільки мало ми насправді знаємо.

Він вірить у те, що ми маємо достатньо часу, аби пройти через етапи розвитку технологій для пошуку життя поза Землею:

• Наша обізнаність про планетарні системи залишається вкрай обмеженою.
• Ми тільки починаємо усвідомлювати, як функціонують ці системи.
• Технології вже практично створені, і залишилося лише питання часу.

Кело також підкреслює, що тепер важливо не тільки дізнатися про існування інших планет, а й зрозуміти, чим вони відрізняються від нашої Сонячної системи. «Ми намагаємося усвідомити, як наша система вписується в загальну картину Всесвіту», — зазначає він.

Як штучний інтелект трансформує науку

Сучасні технології не стоять на місці, і наука використовує дедалі більше даних, моделі й все частіше — штучний інтелект. Для багатьох це звучить тривожно, бо AI може помилятися, і ми часто невпевнені у його висновках. Але Кело спростовує ці страхи:

«Дослідники завжди перевіряють свої дані. Якщо щось виглядає підозріло, необхідно бути ще більш обережними». Він зазначає, що навіть у минулому сучасні технології могли спотворити результати.

Вчений порівнює AI з комп’ютерами 70-х років, підкреслюючи, що кожна нова технологія приносить нові можливості:

• AI відкриває нові горизонти для досліджень.
• Це забезпечує нові можливості автоматизації.
• AI — це інструмент, який ми повинні навчитись використовувати.

Виклики та можливості для науковців сьогодні

Наука потребує не тільки технологій, а й ресурсів, фінансування та партнерських відносин. Кело підкреслює, що скорочення фінансування в США може негативно вплинути не лише на саму країну, але й на науку в цілому.{{евидно}}

Втім, зростаюче інвестування у науку в Китаї, Індії та країнах Південно-Східної Азії стало дуже перспективним. В Африці, де потенціал є величезним, ситуація з доступом до якісних ресурсів залишається критичною.

Кело їдко закликає до більшої підтримки науки, адже це важливо для нашого майбутнього. Він зауважує:

«У науці та освіті завжди будуть можливості для молодих дослідників. Головне — робити те, що вас надихає». Це своєрідний заклик для всіх, хто мріє про науку.

У світі, де технології постійно змінюються, варто зберігати допитливість та відкритість до нових знань. Завдяки новим технологіям ми можемо досліджувати незвідані горизонти в астрономії та наших стосунках із Всесвітом.