Перемога в кіно і служба в ЗСУ

Нещодавно в національному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася незабутня подія. Актор Дмитро Сова, який у 2023 році приєднався до Збройних сил України, дав інтерв’ю перед прем’єрою. Цей харизматичний виконавець, знайомий з ролями в художніх фільмах «Черкаси» і «Між нами», а також серіалах «Морська поліція. Чорноморськ» і «Прикордонники», служить у Першому центрі рекрутингу Сухопутних військ України. І поки має вільний час, все ще встигає виступати на сцені львівського театру.

Головна тема зустрічі з Дмитром – це виклики сучасної російсько-української війни та їх сприйняття. Актор зізнався, як реагує на ворожу мову, що чує від побратимів та випадкових перехожих.

Фільм «Втомлені»: Повернення до нормального життя

– Дмитре, розкажіть, чим цікавий ваш новий фільм «Втомлені», який виходить у прокат на початку травня?

– Зараз я практично граю лише військових. У своїй роботі в Першому рекрутинговому центрі я популяризую українську армію, показуючи героїзм наших захисників. У «Втомлених» ми зосереджені на темі ветеранів, які намагаються пристосуватися до цивільного життя після війни, долаючи посттравматичний стресовий розлад.

Це серйозна проблема і потребує обговорення, адже кожен військовий проходить свій шлях повернення.

Шок від війни навіть у мирному Києві

Дмитро також поділився своїм досвідом служби у ЗСУ. Він згадує, що спочатку, після початку повномасштабної війни, не міг втрапити на фронт. Півтора року волонтерив, а потім у 2023 році став частиною армії. Чимало шокуючих моментів пережив у Києві, де, здавалося б, війна не відчувалася так сильно, хоча сирени сигналізували про загрозу.

Люди починають звикати до війни, але важливо пам’ятати, що мир завоюється дорогою ціною.

Зйомки фільму: участь і кастинг

– Як ви потрапили до складу акторів фільму «Втомлені»?

– Мене запросили на кастинг, де я зачитав синопсис. Режисер Юрій Дунай, з яким я вже працював раніше, погодився задіяти мене. Зйомки проходили переважно в Києві та Кончі-Заспі.

Практично відразу зрозумів, що хотів би зіграти цю роль. Це можливість повернутися в театр, що було для мене дуже важливо.

Спілкування з побратимами: російськомовна історія

– Як вам вдається спілкуватися з російськомовними побратимами під час служби?

– У мене було мало таких випадків, але зазвичай вони намагалися говорити українською. Минулого року на базі почули музику російською, і моя реакція була різкою. Я запитував, чи варто слухати те, що підтримує агресора.

Кожен мусить зрозуміти, що споживання російського контенту фінансує армію, яка вбиває українців. Важливо говорити про це щодня.

Підтримка українських героїв через кіно

– Які фільми або серіали, на вашу думку, варто знімати більше?

– Безперечно, українське кіно має знайти більше місця на екрані. Я б хотів бачити більше таких фільмів, як «Прикордонники» – оповідь про курсантів, що несуть службу, та подають приклади для молоді. Нам потрібно не лише емоційно підтримувати військо, але й формувати позитивний образ нашої армії.

Театр як духовне відновлення

– Яка ваша участь у театрі після служби?

– Звісно, театральна сцена – це місце, де я відновлююся. Це моя віддушина, куди я повертаюся. Я граю сучасну роль у виставі «Балада про украдене щастя» у Львові. Відчуваю, що це – те, що мені потрібно. Це підзарядка емоцій і можливість знову бути в атмосфері митців.

Служба у ЗСУ: командна підтримка

– Яка ваша роль у Першому центрі рекрутингу?

– Як ми жартуємо, це наша «військова біржа праці». Ми пропонуємо безліч посад, і кожен може вибрати те, що йому до вподоби. Ми популяризуємо військові навчальні заклади, розповідаємо про наших військових.

Зараз наша основна мета – показати, що допомога країні доступна всім, і ми тут, щоб допомогти.

Плани на майбутнє: життя продовжується

– Ви з дружиною плануєте розширення родини, чи не так?

– Так, ми як нормальна родина розглядаємо варіант народження дитини. Це тема, яка не змінилася, і, сподіваюся, в майбутньому ми зв’яжемо це з нашою перемогою.