Благодійний бал Met Gala традиційно відбувається в перший понеділок травня і щільно переплітається зі спеціальною виставкою у Метрополітен-музеї, яка цьогоріч присвячена темі «Мистецтво костюма» (Costume Art).
До експозиції увійшли не лише витончені творіння кравців і дизайнерів, а й манекени, прикрашені дзеркальними елементами. Авторка цих незвичних манекенів — скульпторка Самар Хеджазі. Вони мають інтерактивну функцію: відвідувачі можуть бачити своє відображення, що, за словами куратора Ендрю Болтона, покликане спонукати задуматися над власним життєвим досвідом, а також сформувати зв’язок, емпатію і співчуття між людьми.
Інтерактивність цього елемента не лише робить візит до музею маленькою подорожжю до самопізнання, а й створює тілесний досвід, який неможливо відтворити у цифровому форматі. Цей аспект набуває особливого значення в час, коли штучний інтелект і машини дедалі більше витісняють людей, а тривога щодо майбутнього технологічного розвитку посилюється, зазначено у виданні Vogue.
Експозицію організовано за кількома основними тематичними напрямами:
– «Оголене тіло»
– «Класичне тіло»
– «Абстрактне тіло»
– «Вагітне тіло»
Кожен із цих розділів містить ретельно підібрані експонати, що ілюструють різні аспекти взаємодії моди і тілесності.
Як підкреслює Ендрю Болтон, «Уся виставка побудована навколо типології тіл, і це ті тіла, які ви можете побачити по всьому музею, коли стикаєтесь із творами мистецтва». Він додає, що «вдягнене тіло є сполучною ланкою всього музею». Особливістю виставки є те, що тут представлені манекени з різними типами тіл, змодельовані за образом реальних людей. Це створює новий візуальний і концептуальний досвід, здатний змінити усталені уявлення. Зокрема, дослідниця Ллевелін Негрін відзначає, що манекени не лише формують стандарти краси, а і визначають розміри одягу, створюючи замкнене коло, в якому домінують певні ідеалізовані форми тіл.
Болтон зазначає, що зазвичай моду розглядають з позицій мистецтва, що робить цей досвід більш дистанційованим. Він прагне змінити цю перспективу: поставити моду у центр мистецького сприйняття, підкреслити рівність між творами мистецтва і тілами, незалежно від їхнього класичного чи інвалідного вигляду.
Окремі цінні експонати можна побачити у різних розділах виставки:
– У частині «Класичне тіло» представлені вироби Dolce & Gabbana, а також моделі одягу, розташовані поруч зі статуями, що підкреслюють різні форми тіл.
– Розділ «Повне тіло» включає роботи дизайнерки Міхаели Старк, а також інші експонати, які ілюструють плюралізм тілесності.
– «Анатомічне тіло» демонструє дизайни Ренати Буццо, об’єктом яких є вивчення структури людського тіла.
– У розділах «Тіло людини з інвалідністю» експонуються роботи від Willie Norris Workshop на манекені Ааріани Роуз Філіп, а також творіння Ріка Овенса на манекені Goddess Bunny. Тут також представлені дизайни Burberry та Vivienne Westwood на манекенах Шінейд Берк.
– «Вагітне тіло» ілюстроване, наприклад, сукнею Di Petsa для вагітного манекена, створеною дизайнеркою Дімітрою Петсою.
– «Старіння тіла» містить вироби Vetements, у тому числі величезну сіру толстовку з написом: «Я НА ПЕНСІЇ. (Це найпишніший одяг, який я можу собі уявити)». Також присутній дизайн Imme Van der Haak.
Однією з особливостей виставки є показ взаємозв’язку мистецтва та моди через типології тіл. Опозиція між цими двома полями досліджується за допомогою двох основних груп експонатів:
1. «Різноманіття тілесного буття», яка охоплює вагітні, повні й інвалідні тіла.
2. «Універсальність тілесного буття», що охоплює теми анатомії, старіння і неминучості смерті.
Цікавою ілюстрацією цієї концепції є поєднання картини Вінсента ван Гога з роботами Іва Сен-Лорана і Джонатана Андерсона, де спільною темою виступає не лише естетика, а й досвід психічного здоров’я.
У розділі «Абстрактне тіло» демонструється, як історично мода змінювала жіноче тіло за допомогою корсетів, турнюрів і каркасів. Ці елементи вказують на фізичний і соціальний контроль над жіночими формами.
Варто також відзначити експонати:
– Вбрання дизайнерки Кароліни Вітто на манекені Чарлі Рейнольдса, виставлене у залі Метрополітен-музею.
– Роботи Руді Гернрайха, розміщені поруч із картиною Соні Делоне, які візуально та концептуально подають діалог між мистецтвом і модою.
– Сукня для прогулянки на манекені, поставлена поруч із твором Жоржа Сера.
– Вбрання Марії Грації К’юрі для дому Dior, представлене на манекені Ізолт.
Експозиція супроводжується безліччю фотографій і детальних описів, які ілюструють багатогранність та глибину тематики «Мистецтва костюма». Виставка є комплексним дослідженням тілесності крізь призму моди, мистецтва й соціокультурних процесів, що надає можливість відвідувачам по-новому подивитися на власний досвід і розуміння тіла у сучасному світі.
