Чому Німеччина повинна переосмислити свої відносини з Україною та Росією

Удар по культурі пам’яті

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало серйозним викликом для Німеччини. Це не лише загроза безпеці, але й глибоке зрушення в розумінні власної історії. Досі Берлін розглядав свою політику у відносинах з Москвою через призму історичної відповідальності. Однак постраждали не тільки німецькі жертви нацизму, а й мільйони українців, поляків, білорусів.

Зараз Німеччині необхідно переосмислити свою роль у Східній Європі та зрозуміти значення України для європейської пам’яті.

Розмова з експертом

Напередодні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом наш кореспондент в Берліні поспілкувався з Францискою Девіс, доценткою Мюнхенського університету. Ця дослідниця досліджує питання пам’яті та історії України, Польщі й Росії, здобувши авторитет у німецькій дискусії про війну.

Відношення до пам’яті

Ми обговорили, чому Німеччина так довго ігнорувала Україну в контексті Другої світової війни. Як свідчить Девіс, українці та інші народи були маргіналізовані в німецькому сприйнятті. Важливо не лише вивчати історію, але й розуміти, чому така ситуація існувала.

Культурна відповідальність

Девіс підкреслює, що час іде, і Німеччина має усвідомлювати: її підтримка України — це не лише благодійність, а й захист власних цінностей та безпеки. Насправді, від сліпого вшанування пам’яті потрібно переходити до дій.

• Є кілька принципових моментів:
  1. Потрібно усунути російську присутність на пам’ятних заходах.
  2. Слід зробити Україну видимою у культурній пам’яті Німеччини.
  3. Важливо змінити уявлення, що Німеччина в першу чергу винна Росії.

Війна як причини змін

Після 24 лютого 2022 року в Німеччині спостерігаються певні зрушення у сприйнятті України. Хоча спадщина війни досі не стала основою для активної підтримки, все ж все більше німців починають усвідомлювати, що їхня безпека пов’язана з ситуацією в Україні.

Проблеми міфології

Девіс зазначає, що в панівному наративі "фашизм" спостерігається відрив від свого первісного значення. Сьогодні будь-хто, хто проти Росії, може бути охарактеризований як "нацист". На жаль, це не лише призводить до спотворення історії, але й до ігнорування реальних жертв.

Визначення майбутнього

• Німеччина має усвідомити:
  • Окупація України не є "миром".
  • Країни, які зазнали агресії, потребують безумовної підтримки.
  • Розуміти, чому важливо захистити демократію не лише на словах.

Деколонізація пам’яті і переосмислення радянських символів може стати важливим кроком на шляху до відновлення справедливості.

Пам’ять як інструмент

Поки триває війна, неможливо вести розмову про спільну пам’ять з Росією. Україні належить важлива роль у новій європейській культурі пам’яті, і масштаби цієї ролі мають стати очевидними для всіх.

Німеччина, усвідомлюючи свою відповідальність, може справді змінити підхід до історії. І цей момент — не тільки для поновлення пам’яті, але й для зміцнення самих основ європейської безпеки.