Непересічна історія Гліба Вашкевича: Білорусь, США та підтримка України
Втікаючи від режиму
Гліб Вашкевич, білорус із корінням в Україні, переїхав до США п’ять років тому. Після закінчення університету у Чикаго він почав викладати танці та іноземні мови. Відзначимо, що його активна участь у протестах на батьківщині та підтримка України призвела до того, що його оголосили "терористом" і "екстремістом". Повернення до Білорусі наразі не входить у його плани.
Білоруська мова в Америці
У ході інтерв’ю Гліб пояснив, як у США почав спілкуватися білоруською мовою. "Я перейшов на неї тільки у 2021 році, коли переїхав із Мінська." Він додав, що у Білорусі влада стежить за людьми, які розмовляють рідною мовою, і часто це призводить до проблем.
"На жаль, знайти людей, які активно говорять білоруською в нашій країні, стає дедалі важче."
Від виняткового батька до любові до танців
Мати Гліба з України, а батько – білорус, що також намагався розвивати білоруську мову у родині. Він завжди підтримував культуру та мову країни. Гліб розповідає, як його батьки привчили його до любові до національної культури:
- Батько займався продажем білоруських книг.
- Відвідування танцювальних колективів.
- Підтримка активізму та протестів.
Випускний із символом України
Дуже пам’ятним став момент, коли на випускному Гліб показав український прапор. Його не просто за це попередили — це стало ще однією подією, що підкреслила його принциповий погляд на підтримку України.
"Коли я тримав прапор на екрані телефону, зал почав закликати "Україна!" і аплодувати."
Особисте життя на новій землі
Гліб навчався в п’яти різних університетах у США, пройшовши через різні системи освіти. "Тут мені ніхто не насміхався, – згадує він про американську молодь." Він швидко отримав повагу за те, що володіє чотирма мовами.
"Хочеться помітити, що система в США дуже відрізняється від білоруської, і це було для мене окремим досвідом."
Взаємозв’язок між культурою та мовою
Гліб також обговорив ставлення до мови, розглядаючи її як важливий аспект культури. Він наголосив на необхідності активно підтримувати рідну мову, не зважаючи на те, що багато людей спілкуються російською.
Знакові моменти з Україною
У свою чергу, Гліб має багато теплих спогадів про Україну. Він відвідував бабусю в Києві, подорожував по країні й знає багато про її культуру. Останнім часом потрапив до Чорнобиля – теж символічний момент.
Зв’язок із родиною
Гліб зазначає, що вже п’ять років не бачить більшість своєї родини, а це подеколи досить болісно. Його старша сестра стала мамою, при цьому він не має уявлення, коли зможе знову повернутися.
"Думати про те, що я не бачив родину стільки часу – це нестерпно."
Спілкування та активізм
Гліб щодня підтримує Україну, виконуючи свою частину у закордонних мітингах та акціях. "Я вірю, що час, коли все зміниться, неодмінно настане."
Висновок на ноті надії
Навчання, активізм та підтримка рідної культури допомагають Глібу Вашкевичу почуватися впевненим у світі, де він намагається знайти своє місце. Його історія – це приклад того, як, незважаючи на труднощі, можна продовжувати боротьбу за свою ідентичність та приналежність.
