Військовий шлях Олександра на позивний «Шумахер» розпочався ще у 2015 році, і його історія наповнена викликами та героїзмом. З початком повномасштабного вторгнення він приєднався до 116-ї окремої бригади Сил ТрО. У відвертій бесіді офіцер ділиться своєю трансформацією на війні, надскладними рішеннями під час Курської операції, виведенням понад 60 побратимів з оточення та важливістю інтуїції на фронті.
Шлях до Розвідки
— Олександре, чому саме розвідка? Це був ваш свідомий вибір чи так склалися обставини під час розподілу?
— З початком повномасштабної війни, для мене на першому місці була безпека моєї родини. Я відправив дружину з сином за кордон, а сам шукав, де зможу максимально ефективно реалізувати свої навички у війську. Так я потрапив у 116-ту бригаду, де служив знайомий. Командир роти розвідки запропонував мені стати бойовим медиком. І в 2023 році, після виходу з Парасковіївки, я отримав звання молодшого лейтенанта і, згодом, став командиром роти.
Мій Попередній Досвід
— Які навички з минулої професії вам допомогли на війні?
— У 2012 році я закінчив комерційний технікум. Мій шлях був зовсім іншим: працював у таксі, намагався знайти себе. У 2014 році вже мріяв про ЗСУ, але не пройшов через обмежену придатність. Проте бажання брати участь у боротьбі залишалося. У 2015 році, натрапивши на Іллю Хоттабича, засновника фонду «ASAP Rescue», я розпочав свій бойовий шлях як доброволець. Спочатку це були різноманітні напрямки, такі як Авдіївка, і так продовжувалось до 2018 року.
Війна: АТО/ООС та Сучасні Реалії
— Яка різниця між вашим досвідом у зоні АТО/ООС та сучасною війною?
— Вони абсолютно різні. В АТО були поблизько контактні бої, де кожен піхотинець міг вступити в бій на рівні автоматів. Зараз, війна стала більш дистанційною; ворог використовує новітні технології, як дрони. Наразі ми маємо 25-кілометрову зону, що ускладнює логістику та евакуацію.
Специфіка Розвідки
— Яка зараз специфіка роботи у розвідці? Чого більше — перестрілок чи терплячого очікування?
— Зазвичай, розвідка сприймається як «затичка» бригади. Раніше ми діяли прямо на передовій, але зараз переформатувалися. Хоча кількість перестрілок зменшилась, наша мета — лишатися непомітними, навіть коли ми бачимо та чуємо ворога.
Курська Операція та Евакуація
— Ситуація на Курщині була інша…
— Так, інтенсивність там була надзвичайна. Після Донбасу ми приїхали в такі обставини, що нас одразу почали накривати. Я взяв на себе управління особовим складом, зокрема новобранцями, які не знали, як діяти. Мої навички медика стали у нагоді, коли ми потрапили в кільце ворога.
Виведення з Оточення
— Як ви вивели понад 60 людей з оточення?
— У нас був основний маршрут для евакуації, але під час виходу стало відомо, що він перекритий противником. Я розділив людей на групи. Перша група була в найгіршій ситуації, але я дав команду на старт, і нам вдалося вийти без втрат.
Нагороди та Інтуїція
— Ви отримали не одне визнання за свою роботу — як це впливає на вас?
— Нагороди — це завжди оцінка роботи всієї команди. Я вважаю, що найкраща нагорода — це повернення всіх живими з небезпечних ситуацій. Я завжди дбаю про своїх хлопців.
Роль Інтуїції
— Як важлива інтуїція порівняно з технологіями та дронами?
— Інтуїція може суттєво вплинути на результати. Нерідко вона рятує життя, адже технології можуть видати неправильні дані, а внутрішній голос підказує, коли варто зупинитися або обійти небезпечну зону.
Поради для Цивільних
— Що б ви хотіли сказати цивільним, які бояться мобілізації?
— Багато людей думають, що потрапляння в армію — це крах. Я завжди казав своїй мамі: «Мамо, я їду на війну не помирати, я їду, щоб вижити». Боятися не варто — смерть кожного з нас станеться в свій час і за своїх обставин.
Особисті Речі на Фронті
— Який предмет завжди з вами в ті важкі часи?
— Мій щасливий штурмовий рюкзак. Він ніколи не залишає мене, його вміст незмінний роками.
Плани на Майбутнє
— Які у вас плани після завершення війни?
— Україні потрібно продовжувати розвивати армію, щоб люди залишались військовими і в мирний час. У мене багато ідей для цивільного сектору, але зараз я маю команду, на яку покладаюся, і це важливо для мене.
Підписуйтеся на Facebook-сторінку 116-ї бригади
