## Вступ до теми

Мініальбом «86.4 FM» гурту «ДК Енергетик» знову повертає нас до Чорнобиля — місця, яке зберігає сліди трагедії, що не підлягає забуттю. Сьогодні ми спілкуємося з солістом гурту Яковом Марним, щоб дізнатися більше про концепцію проекту, його значення та особистісні зв’язки з історією.

—

## Чому Чорнобиль?

Яків розповідає, що ще до створення «ДК Енергетик» у нього вже була ідея привернути увагу до Чорнобиля та радянських злочинів проти України. Наразі цю тему вдалося глибоко розвинути, і особливо важливим стало задумати виступ у зоні відчуження на 40-річчя трагедії. «Ми зрозуміли, що вже маємо аудиторію, і ця історія може стати важливою частиною діалогу», — зазначає Яків.

—

## Радіохвилі як елемент концепції

Переходячи до звукового оформлення, однією з знакових деталей стала ідея використання радянського синтезатора Polyvox. Яків пояснює, що вибір інструмента не випадковий:

– «Електростанція, електрика — електронний звук. Це логічне сполучення».

Використання Polyvox з тієї епохи стало додатковим емоційним зв’язком із міфами і спадщиною Чорнобиля.

—

## Про процес створення

Група почала експериментувати зі звуками, створюючи цілісну концепцію. Розробка альбому зайняла два-три місяці, і в ньому є моменти, які поєднують концептуальні елементи з символікою: «Перша пісня — момент катастрофи. Потім «хвилі», щоб глядач наче ловив чорнобильський сигнал через радіо», — ділиться Яків.

—

## Емоції під час виступу

Яків також розповів про емоції під час виступу на Палаці культури «Енергетик». «Це був момент полегшення», — говорить соліст, підкреслюючи важливість усвідомлення творчого процесу, незважаючи на тяжкі теми концерту.

—

## Особистий зв’язок із трагедією

Ця тема має значення не лише для гурту, але й для кожного українця. Яків зазначає, що особистого досвіду щодо Чорнобиля в нього немає, але спогади про радянське середовище та досвідом становлення ідентичності залишаються.

—

## Символіка пісень

Кожна з пісень альбому — це окрема історія, що стосується зруйнованих систем і неможливості повернутися до минулого. «Люди-кораблі» говорить про відчуття відстороненості, а «Незагойний» — про небезпечні простори, що залишилися після трагедії.

—

## Гурт і служба в ЗСУ

Яків також обговорює, як йому вдається поєднувати військову службу з музикою: «Культурний простір — це теж важливо. Якщо немає культури, немає чого захищати». Цей симбіоз, на думку Якова, демонструє, що військові можуть бути частиною культурних проектів і діяльності.

—

## Завершальне слово

Насамкінець, Яків підкреслює важливість пам’яті про Чорнобиль, адже це на reminder всього українського суспільства про крихкість нашого теперішнього моменту. Переосмислення минулого — це не лише про історію, а й про те, як це впливає на наше сьогодення.

—

💬 *Спілкувався: Михайло Товтин*