Погодні гойдалки, травневі заморозки, сильні зливи та відчутні хвилі спеки – українці все частіше говорять про “аномалії”. Які реальні зміни відбуваються в нашому кліматі? Чому прогнози з гаджетів не завжди вірні, і чи варто жахатися “найспекотнішого літа”? Відповіді на ці запитання надала синоптикиня та начальниця відділу комунікації з медіа Укргідрометцентру Наталія Птуха.

Температурні Коливання Як Нова Норма

– Пані Наталю, чому на початку травня ми досі відчуваємо прохолоду? Це стає нормою?

– Цей рік дійсно показав динамічну весну. Якщо вона починається рано, наприклад, як цього року, то у другій половині можуть бути повернення холодів і навіть заморозки. Це не аномалія – таке трапляється в приблизно половині випадків. Хоча це неприємно, зокрема для аграріїв, але вписується у кліматичну норму.

Відчуття Зниклих Сезонів

– Чи правда, що весна і осінь “зникають”, а ми різко переходимо від холоду до спеки? Це реальна тенденція?

– Частково це підтверджує спостереження. Дійсно, міжсезонні періоди стають менш вираженими, а переходи між сезонами – різкішими. Однак це не означає, що весна чи осінь зникли. Вони просто видозмінюються.

Неспроможність Прогнозів

– Люди часто скаржаться: що показує телефон – зовсім не відповідає реальності. Чому так відбувається?

– В основному причина у джерелах даних. Більшість погодних додатків орієнтуються на автоматичні моделі без прив’язки до конкретних територій. Це “сухі розрахунки” без участі синоптиків. Натомість прогнози від Укргідрометцентру враховують локальні особливості і глибокий аналіз фахівців.

Де Шукати Найточніші Прогнози?

– Отже, телефонним прогнозам не можна довіряти?

– Сліпо так, не варто. Можна використовувати їх як орієнтир, але найкраще покладатися на офіційні джерела – такі, як Укргідрометцентр та регіональні центри.

Затоплені Міста та Спекотні Літа

– Що робити, якщо зливи затоплюють, а спека нищить врожаї? Це системна проблема?

– Варто розрізняти два аспекти: зміни клімату і локальні погодні явища. З одного боку, зміни клімату справді впливають на частоту екстремальних явищ. Наприклад, тривалі посухи можуть швидко змінитися інтенсивними опадами. З іншого боку, конкретні ситуації залежать від локальних процесів.

Недооцінка Небезпек

– Чого українці недооцінюють у контексті погоди?

– Це не про недооцінку погоди, а радше про неправильне сприйняття інформації про неї. Люди часто реагують на гучні заголовки, але не звертають уваги на офіційні попередження, які мають значення.

Рідкісні Явища

– Нещодавно в Києві випав дощ зі снігом і градом. Це аномалія?

– Ні, сніг у квітні або на початку травня – це рідкісне, але не унікальне явище. Таке трапляється раз на кілька десятиліть. Аномалією вважається те, чого не фіксували за всю історію спостережень.

Війна та Метеонагляд

– Як війна вплинула на метеоспостереження в Україні?

– Цей вплив дійсно суттєвий. Ми втратили частину метеостанцій на окупованих територіях. На початку війни в нас було 180 метеостанцій, і тепер залишилося 150. Це ускладнює прогнозування, але ми компенсуємо це за рахунок супутникових даних.

Кліматичні Зміни

– Чи впливає війна на клімат?

– Це питання активно досліджується. Зокрема, ми відзначаємо впливи на довкілля через пожежі та руйнування інфраструктури, але прямий вплив на клімат – це складніший процес, що потребує довгострокового аналізу.

Перспективи Літа

– Чого очікувати від літа 2026 року?

– Конкретно прогнозувати температури не можна, однак загальні тенденції показують підвищення температури та частіші хвилі спеки. Проте це не означає, що літо буде виключно екстремальним.

Контроль за Інформацією

– Як правильно користуватися прогнозами погоди?

1. Орієнтуватися на короткострокові прогнози – до 3–5 днів.
2. Перевіряти джерело інформації.
3. Звертати увагу на офіційні попередження про небезпечні явища.

Христя Равлюк

Фото Кирила Чуботіна

Повну відеоверсію інтерв’ю «Є розмова» можна переглянути на YouTube-каналі Укрінформу.