Бої за “Азовсталь” стали символом незламного українського духу. Навіть після наказу здатися, наші хлопці виходили з заводу зі зброєю в руках, демонструючи свою відвагу та честь.

Вони добре усвідомлювали, що чекає на них попереду. Після повної capitulation, росіяни почали знущання над військовополоненими, незважаючи на обіцянки “гарантій безпеки”.

Серед оборонців був полковник Станіслав Керод, що розповів 24 Каналу про неймовірні бої, жорстокість полону та страхітливі умови існування.’

2014 рік: Перші кроки в незнаний бій

Які були найбільші труднощі на початку війни?

Не можна стверджувати, що щось одне стало найскладнішим. У 2014 році ми, прикордонники, переходили від правоохоронної діяльності до військових дій. Це був шок!

• Перше враження – це позиція частини населення, що підтримувала проросійські настрої. Багато з них не усвідомлювали, що ми тут для захисту України.
• Спілкування з ними було вкрай важким, адже вони не бачили загрози і не розуміли, чому ми тут.
• Та, попри все, були й українці, які підтримували нас та розуміли, чому ми боремося.

Досвід, що загартував

Яке значення мав досвід 2014 року під час нової війни?

Наші знання про можливості ворога та власні ресурси стали надзвичайно цінними. На початку 2022 року ми не були готові до нових викликів, але наш досвід став у нагоді.

Відношення росіян до нас було зрозумілим: вони завжди прагнули захопити все навколо. І ми знали, що готові до нових випробувань.

Оточення Маріуполя: Несподіваний поворот

Коли стало зрозумілим, що ситуація стає критичною?

Виглядало, що росіяни наступатимуть по всіх фронтах, проте їхній крок з південно-західного боку став для нас шоком. Це був абсолютно новий виклик.

“Азовсталь” та юнацьке героїзм

Які бої відбувалися на “Азовсталі”?

Власне, ми мали обмежений вибір. Як тільки кільце зімкнулося, відчуття, що ми залишилися самі, стало чітким.

Наші оборонні позиції поступово зміщувалися до “Азовсталі”, бо за кожен будинок велися жорстокі бої.

• Росіяни знищували будинки без жалю.
• Безперервно відбувалися бомбардування – місто перетворилося на руїну.
• Об’єднуючи зусилля, ми прийняли рішення триматися “Азовсталі” до останнього.

Випробування в полоні

Які переживання у солдатів у полоні?

На жаль, полон виявився справжнім пеклом. Російські військові жорстоко поводилися з військовополоненими, заподіюючи біль та страждання.

Голод і приниження — це те, з чим ми не могли змиритися. Але з вірою у краще, ми трималися за свою мрію: одного дня повернутися до свободи.

Чого навчила нас війна?

2014 рік став початком нової ери для української армії. Від старих, неефективних методів ми перейшли до інноваційних 전략ій.

Що попереду?

Майбутнє України виглядає багатообіцяючим. Економічний розвиток, відновлення та культурний прогрес – ми готові йти далі.