Вплив світових подій на агросектор України: прогнози та реалії
Зростання цін на пальне, війна, заміновані поля та обстріли портів – все це безпосередньо впливає на український агросектор і, в результаті, відображається на цінах у магазинах. Чи буде дорожчати хліб, чи загрожує дефіцит продуктів, як виживають фермери на прифронтових територіях, та якою буде державна підтримка сектору – про це в інтерв’ю Укрінформу розповідає голова аграрного комітету Верховної Ради України Олександр Гайду.
Як ситуація на Близькому Сході впливає на українські ціни?
– Звісно, світові події мають певний вплив. Ми вже спостерігаємо, як загострення обставин призводить до зростання цін на пальне. Однак Україна певною мірою до цього підготувалася: багато аграріїв заздалегідь закупили паливо для посівної кампанії.
На даний момент ціни на дизель поступово збільшуються. Хоча це не різкий стрибок, а радше хвилеподібний процес: підйом, незначне зниження, знову підйом. Загалом видно, що ціни зростають, що, звісно, вплине на собівартість продукції як українського, так і імпортного виробництва.
Чи чекають нас подорожчання продуктів харчування?
За нашими оцінками, подорожчання відбудеться, але помірно — приблизно на 8–10%
– На початку року ми не прогнозуємо різкого зростання цін та цього, швидше за все, не станеться. Однак у другій половині року, коли аграрії почнуть купувати нові партії пального, ціни можуть знову підскочити. Отже, загалом ми очікуємо помірне подорожчання в діапазоні 8–10%.
Чи є ризик дефіциту продуктів в Україні?
– Можна з упевненістю сказати, що цього ризику немає. Аграрний сектор України адаптувався до умов війни, фермери стали більш гнучкими та готовими до кризових ситуацій. Можливі окремі труднощі, наприклад, через безпекові фактори чи проблеми з логістикою. Проте системного дефіциту продуктів бути не повинно.
Ситуація з Чорноморськими портами: як критично?
– Це ключовий канал експорту, й він продовжує працювати. Через порти проходить близько 85–90% аграрної продукції. Хоча безпекова ситуація трохи ускладнює роботу, система залишається стабільною. Швидкість обробки вантажів дещо знизилася через величезну увагу до безпеки, проте глобальної загрози для експорту немає. У нас вже є альтернативні маршрути: через Дунай, залізницю та автотранспорт.
До 20–25% сільськогосподарських земель заміновано
Проблема замінованих полів: наскільки вона серйозна?
– Це одна з основних проблем, адже за нашими даними, близько 20–25% українських сільськогосподарських земель забруднено вибухонебезпечними предметами. Однак варто зазначити, що ситуація неоднозначна: частина територій розміновується, а частина знову забруднюється. Наприклад, у Херсонській області площі обробітку суттєво зросли: з 60 тисяч гектарів у 2023 році до понад 260 тисяч гектарів наразі. Водночас з’являються нові виклики, такі як мінування з дронів.
Як на сьогоднішній день почуваються фермери?
Сьогодні агросектор живе у двох реальностях одночасно
– Це залежить від регіону. На прифронтових територіях фермери, безумовно, виживають. Витрати на безпеку, логістику та зберігання є величезними. Проте в більш безпечних зонах, зокрема на заході України, спостерігається розвиток: нові інвестиції, будівництво переробних потужностей. Як бачите, агросектор живе у двох реальностях одночасно.
Готуємося до подорожчання хліба: що очікувати?
Хліб буде дорожчати, але повільно, без різких стрибків
– Так, хліб, безсумнівно, подорожчає. Однак це буде поступово. Основні причини — пальне, логістика, добрива та засоби захисту рослин. Усе це вплинуло на собівартість борошна, а відповідно, і на вартість хліба.
Чи може Україна залишитися без хліба?
– Ні, така загроза відсутня. Україна має достатній запас зерна та потужний аграрний сектор. Ми навіть не лише забезпечуємо себе, а й експортуємо продукцію. Проблеми, з якими стикалися на початку повномасштабного вторгнення, були пов’язані не з відсутністю хліба, а із логістикою. Сьогодні ці уроки взяті до уваги.
Державна підтримка агросектору: вистачить чи ні?
– У бюджеті на 2026 рік передбачено понад 13 мільярдів гривень на підтримку агросектору. Однак є ризик недофінансування окремих програм через недостатнє наповнення спецфонду. Прогнозується, що можливо виникне дефіцит на рівні 3,5–4 мільярдів гривень. Пріоритет буде надано підтримці прифронтових територій — фінансування там знайдуть у будь-якому випадку, проте інші програми можуть бути частково перенесені на наступний рік.
Стан ринку землі та можливість зловживань
– Ринок працює стабільно. Протягом цього часу укладено угоди на приблизно мільйон гектарів. Ціни поступово зростають, навіть у прифронтових регіонах. Глобальних ризиків або масштабних схем ми не спостерігаємо, хоча ризики завжди існують. Водночас ринок землі вже дає позитивний ефект — зростає інвестиційна привабливість агросектору.
Стан агросектору на сьогоднішній день
– У короткому підсумку: агросектор вистояв і продовжує працювати. Незважаючи на всі виклики — війну, обстріли, мінування — українські аграрії забезпечують країну продовольством і залишаються важливою частиною світового ринку. І це, мабуть, основне.
Христя Равлюк
Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform
