Леся Хоменко: Мистецтво, що трансформує війну в абстракцію
Від фігури до абстракції
Протягом двадцяти років Леся Хоменко активно переосмислює образи, які супроводжують нас у різних сферах. Від радянської візуалізації до сучасних технологій, її роботи показують, як війна формує наш погляд на мистецтво. Хоменко є не тільки художницею, вона також педагог та співзасновниця художніх об’єднань, які активно формують українське мистецтво.
Улітку 2022 року Хоменко виставила своє масштабне полотно "Рух" у Центральному залізничному вокзалі Києва. Ця робота стала частиною персональної експозиції "Уявна відстань", де вона досліджує деконструкцію живопису. У своїх творах Хоменко починає з фігури, але завжди ставить під сумнів можливість її утримання. Герої її робіт – це не просто персони, а сліди погляду на моменті їх фіксації.
Медіація війни: нові підходи
Леся не малює війну в її буквальному сенсі, а досліджує, як війна медіюється через технології. У спілкуванні з Дашею Аносовою вона розповідає, як оператор на місці події бачить більше, ніж дозволяє камера. Так, її проект "Бій в окопі" не просто реконструює місце, а передає емоцію та обізнаність оператора.
"Я не реконструювала фізичний простір. Я працювала з відео, яке вийшло в рамках моєї роботи", – підкреслює вона.
Від архівів до дронового погляду
Важливою частиною роботи Хоменко є використання онлайн-архівів та відео, які з’являються у соціальних мережах. Вона уважно стежить за тим, хто публікує матеріали, і як це впливає на сприйняття війни глядачами. Увесь цей контент зазвичай дуже "жорстокий", і це змушує і художника, і глядача зосередитися на емоційній складовій.
Хоменко говорить про те, як дроновий погляд на людство стає ще більш абстрактним. Незалежно від високої технології, зображення часто виходять нерозбірливими, і в цьому є іронія — з одного боку, дрон "бачить" більше, з іншого — він не завжди може точно передати реальність.
Відчуття війни в контексті абстракції
Один із ключових моментів, які піднімає Леся, це ідея гейміфікації війни. Сучасні технології та естетика шутерів активно проникають у нашу реальність і художнє висловлення. Війна, зокрема, в контексті дронів стає дещо ігровою, і Хоменко вважає це відображенням суспільства.
"Я хочу, щоб глядачі самі робили свій відбір і свій монтаж", — наголошує вона на важливості особистої інтерпретації.
Творчість як форма медіації
На думку Хоменко, все, що виробляється на базі травматичних досвідів, потребує медіаційного підходу. Вона використовує абстрактні елементи для створення відстані між глядачем і реальністю, де живопис стає спробою охопити не просто об’єкти, а й їхню заявлену сутність.
Виставка "Фундаментально невизначений стан", яка проходитиме в Галереї Арсенал у Білостоку у 2026 році, обіцяє викликати нові дискусії про природу війни, мистецтва та їх зв’язок. Це стане новою сторінкою в українському арт-дискурсі, де технології, войовничість та художнє висловлення зливаються в одне ціле.