Чи повернеться Михайло Федоров у Міноборони: політичні сценарії після кадрової кризи
Повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони може стати складним рішенням для влади. Після зміни керівництва відомства дискусія вийшла далеко за межі одного призначення: йдеться і про суспільну реакцію, і про подальший курс оборонного сектору, і про розподіл відповідальності в команді президента.
Михайло Федоров очолював Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. Після його відставки тимчасове виконання обов’язків міністра уряд поклав на Євгенія Хмару відповідно до розпорядження Кабміну від 17 липня 2026 року. (rada.gov.ua)
Чому повернення Федорова стало політично чутливим питанням
Політолог Ігор Рейтерович в етері 24 Каналу припустив, що шанси Михайла Федорова знову очолити оборонне відомство наразі невисокі. На його думку, для Володимира Зеленського такий крок міг би виглядати як відмова від уже ухваленого кадрового рішення.
Президент публічно заявляв, що Федоров залишатиметься в його команді. Водночас сам експосадовець повідомляв, що після розмови 15 липня 2026 року не погодився на запропоновану йому посаду радника. (interfax.com.ua)
Якщо повернення все ж відбудеться, це може спричинити нову хвилю запитань:
- чи було виправданим попереднє звільнення;
- хто відповідатиме за реалізацію вже розпочатих оборонних проєктів;
- як влада пояснюватиме зміну позиції суспільству та міжнародним партнерам.
Чому Федоров наполягає саме на Міноборони
За словами Рейтеровича, позиція Федорова зрозуміла: він уже працював у цій сфері, занурився у внутрішні процеси та формував підхід до технологічного розвитку оборони. Повернення на іншу посаду без чітких повноважень, ресурсів і можливості впливати на рішення може не відповідати його баченню.
Під час роботи в Міноборони Федоров акцентував на розвитку технологій, безпілотних систем, цифрових інструментів та оновленні процесів усередині відомства. У самому міністерстві повідомляли про низку змін, запущених за його каденції, зокрема у сфері дронів, цифровізації та управлінських процедур. (mod.gov.ua)
Який компроміс можуть шукати у владі
Одним із можливих варіантів у публічній дискусії називають посаду віцепрем’єр-міністра, відповідального за технологічний розвиток. У такій моделі Федоров міг би отримати окремий напрям — наприклад, оборонні інновації, виробництво дронів, цифрові рішення для війська або координацію технологічних програм.
Такий підхід передбачав би чітке розмежування зон відповідальності:
- Міністерство оборони — забезпечення, закупівлі, адміністративні процеси та загальна оборонна політика.
- Технологічний віцепрем’єр — безпілотники, інновації, автоматизація, оборонні стартапи й масштабування сучасних рішень.
- Військове командування — оперативне управління військами та виконання бойових завдань.
Для реалізації такого сценарію потрібні не лише назви посад, а й конкретні повноваження. Без цього нова конфігурація може перетворитися на дублювання функцій та додаткову бюрократію.
Три дні, які могли змінити ситуацію
Рейтерович вважає, що можливість швидкого повернення Федорова могла бути втрачена в перші дні після кадрової зміни. На думку політолога, розрахунок на суспільний тиск і протести не дав очікуваного результату.
Водночас акції на підтримку Федорова справді відбувалися в Києві та інших містах 16 липня 2026 року. Учасники вимагали переглянути кадрове рішення та зберегти курс на технологічне оновлення оборонного відомства. (pravda.com.ua)
Подальший розвиток подій залежатиме від кількох факторів: позиції президента, готовності Федорова розглядати інші формати роботи та того, наскільки результативною буде нова команда в Міноборони.
Що відомо про Євгенія Хмару
Тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони став Євгеній Хмара — генерал-майор і колишній виконувач обов’язків голови СБУ. До цього він мав досвід служби у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України. (amp.dw.com)
Його призначення відбулося на тлі потреби забезпечити безперервність управління оборонним відомством. Кабінет Міністрів призначив Хмару заступником міністра, після чого поклав на нього тимчасове виконання обов’язків керівника Міноборони. (mod.gov.ua)
Виклик для нового керівника Міноборони
Робота в Міністерстві оборони суттєво відрізняється від управління силовою структурою. Тут важливими є не лише швидкі рішення, а й контроль за великими закупівлями, взаємодія з міжнародними партнерами, координація департаментів, аудит процесів і щоденна адміністративна робота.
Саме тому ключовим питанням стане те, наскільки швидко нове керівництво зможе налагодити управління складною системою відомства. Результати цієї роботи можуть вплинути і на подальшу долю кадрових рішень, і на дискусію щодо можливого повернення Федорова в оборонний сектор.