Як Нагендер Парашар з Індії змінив життя українців
Нагендер Парашар, який поселився в Україні більше 30 років тому, відкрив виробництво протезів та центри “Без обмежень”, де допомагає людям, які втратили кінцівки – як захисникам, так і цивільним. Сьогодні він є справжнім патріотом нашої країни.
У інтерв’ю для РБК-Україна Нагендер розкриває деталі свого адаптаційного шляху в Україні в 90-х, ділиться досвідом розробки унікальних колінних вузлів, спростовує міфи про іноземних заробітчан і розмірковує про потенціал міжнародного бізнесу в Україні після війни.
Ключові моменти:
- 35 років в Україні. Нагендер Парашар приїхав до Києва в 1991 році та створив успішні проекти, які змінюють долі українців.
- Справа життя. Після особистих втрат Нагендер присвятив себе протезуванню, щоб повертати людей до активного життя.
- Унікальна розробка. Його компанія створила новітні колінні вузли, які запобігають падінням пацієнтів.
- Безкоштовно за державний кошт. Всі послуги з протезування повністю покриваються державою.
- Допомога захисникам. Це місце обслуговує Руслана “Давіда” Сербова, захисника “Азовсталі”.
- Адвокація за кордоном. Нагендер представляє Україну в Індії, спростовуючи російські міфи та запрошуючи індійський бізнес інвестувати.
- Міфи про мігрантів. Нагендер вважає чутки про наплив заробітчан маніпуляцією, підкреслюючи, що ринок не готовий.
“Україна рідніша, ніж Індія”: На шляху до нової країни
У жовтні 1991 року 17-річний Нагендер Парашар прибув до Києва, в той час як Україна оголошувала незалежність. В Індії про цю країну знали небагато. Багато хто асоціював весь Радянський Союз з Росією, і Нагендер не знав, куди їде.
“Насправді, я цього не обирав. Це було рішення іншої людини”, — згадує Нагендер. Він таки приїхав в Україну, коли вже напередодні подорожі дізнався, що перший пункт — Київ.
По прибуттю до української столиці, Нагендер зіткнувся з безліччю нових вражень. Він тривалий час жив у поліклініці, разом з іншими студентами, дізнаючись про культуру і традиції.
“Ми вперше спробували борщ, гречку, котлети. Було цікаво, але спочатку дещо дивно”, — розповідає він.
“В Україні я почувався спокійно”
Нагендер пригадує часи, коли ще не був знайомий з проявами расизму. Він описує свої переживання в Києві як досить спокійні, із поодинокими випадками непорозуміння.
“Були випадки запитів: ‘Чого ви всі сюди приїжджаєте?’ Але, загалом, я чув лише поодинокі випадки негативу”, — зазначає він. Він вважає, що в Україні менталітет зовсім інший, ніж у Росії, тут багато порядних і добрих людей.
“Люди повинні розуміти: життя після ампутації продовжується”
Нагендер живе в Україні вже 35 років, змінив кілька бізнесів, а тепер йому доводиться стикатися з складними міжнародними викликами. Його родинні трагедії стали основою для вибору справи. Він докладає всіх зусиль, щоб допомогти іншим отримати шанс на нове життя без обмежень.
“Я хочу, щоб люди отримували можливість жити на повну. Не дбати про обмеження — просто знайти місце у суспільстві”, — пояснює Нагендер.
Компоненти для протезування він спершу закуповував за кордоном, але потім зрозумів, що якість не відповідала стандартам, тому почав самостійно виробляти обладнання в Україні.
Захисники в центрі “Без обмежень”
Центр Нагендера надає послуги протезування в Україні для всіх, хто цього потребує. Тут обслуговуються не лише ветерани, а й цивільні особи безкоштовно за рахунок держави.
Серед тих, хто користується послугами центру, Руслан “Давід” Сербов — захисник, який пережив жахи війни на “Азовсталі”. Його історія — свідчення силі духу та надії, яка існує в Україні.
Правда про іноземних заробітчан
Сьогодні в Україні багато говорять про залучення іноземної робочої сили, однак Нагендер вважає ці розмови перебільшеними.
“Насправді, суспільство до цього не готове. Плата тут не така велика, як у Західній Європі. Це може бути небезпечним для тих, хто приїхав би, та й навички можуть бути під питанням”, — ділиться він своїми думками.
Сприйняття України в Індії
В Індії ставлення до України різниться, багато хто не може зрозуміти причин конфлікту. Нагендер активно спілкується з людьми на цю тему, аби донести правду про націю, що бореться за свою незалежність.
“Я пояснюю, що потрібно захищати свої кордони, рано чи пізно це стосується всіх”, — наголошує він.
