Герої “Азовсталі”: Ризик, Відвага та Чоловіча Сила
Навесні 2022 року, коли Маріуполь опинився в повній блокаді, Україна зважилася на унікальну операцію – смертельно небезпечні рейси на гелікоптерах М-8 на “Азовсталь”, щоб доставити зброю, ліки і підкріплення, і вивезти поранених.
Один із 72 героїв, які ризикнули своїм життям заради порятунку захисників, був Руслан Сербов, відомий під позивним “Давід”. У цьому інтерв’ю він ділиться своїми спогадами про запеклі бої, важкі поранення, полон та життя після протезування.
Основне:
- Безпрецедентна операція. Повітряна доставка підкріплення в оточений Маріуполь стала унікальною.
- Усвідомлений ризик. Ймовірність успіху була 50 на 50: один з гелікоптерів, що висадили Руслана, збили під час повернення.
- Нерівний бій. Сили противника перевищували оборонців удесятеро, контролюючи небо та землю.
- Важке поранення. Під час евакуації побратима Руслан втратив ногу через ракету – далі був вихід у полон.
- Життя після війни. Руслан став автором книг про оборону Маріуполя та відкрив свій кемп з вогневої підготовки.
- Система протезування. Державне протезування в Україні для військових і цивільних – безкоштовне.
“Унікальний прорив”. Операція на “Азовсталі”
Коли Маріуполь уже оточили, всі наземні шляхи були відрізані. Лише небо залишалося доступним. Тоді Україна вирішила здійснити відчайдушний крок – провести авіаційні рейси для порятунку захисників.
Андрій Білецький, командир Третього армійського корпусу, зазначав: “Такі операції ніколи не проводилися раніше”. За керівництвом Головного управління розвідки, були виконані сім рейсів з вертольотами Мі-8. Добровольців набрали без зволікань, кожен усвідомлював ризики.
Екіпажі літали на дуже низьких висотах, під безперервними обстрілами, вивантажуючи критично важливі вантажі. Як повідомлялося, Збройні Сили України втратили щонайменше три гелікоптери.
“А що ще робити? Чекати в Києві?” – Політ в оточений Маріуполь
Руслан “Давід” став одним із тих, хто відправився на допомогу в оточений Маріуполь. “Я знав, що там потрібен”, – зізнається він.
Рішення летіти стало для нього очевидним: на той момент Руслан уже боровся за Київ. Ризик був суттєвим, але безвихідь підштовхувала.
Через пекло “Азовсталі”
Як описує Руслан, життя на “Азовсталі” було кошмаром. Ворог тиснув з усіх боків, а ресурси скінчувалися.
“Ми боролися всім, що мали, але сили були нерівними. В той момент, коли мені здавалося, що ми готові до всього, я зрозумів, що далеко не всі бійці були до цього готові”, – ділиться боєць.
“Трагічне поранення” – Випробування під час бою
Руслан розповідає про те, як під час евакуації в нього потрапила керована ракета. Спогади жахливі: “Ракета відрізала мені ногу, і я з величезними зусиллями дійшов до медичного пункту”.
Вже незабаром почалися переговори про вихід в полон, акт, який врятував багато життів. Півтора місяці в полоні стали важким випробуванням для Руслана.
Повернення до життя
Після повернення з полону Руслан пройшов через складну реабілітацію. Протезування в Україні, як з’ясували, абсолютно безкоштовне.
Навчання та розвиток
Після відновлення Руслан знову знайшов себе в спорті та навчанні інших. Він став автором книг і заснував свій кемп із вогневої підготовки.
- Фінансову підтримку для тренувань Руслан отримує з уроків, які проводить для цивільних.
- Кожна п’ята безкоштовна година для військових – його принцип.
- Він успішно поєднує спорт з викладанням, адже його місія – навчати та захищати.
Висновки про протезування та ветеранів
Руслан вказує на безкоштовність протезування в Україні і наголошує, що його досвід є лише одним із позитивних випадків.
“У мене не було жодних витрат. Все оформляється официально”, – підсумовує Руслан.
Інклюзія та адаптація
Тема інклюзії ветеранів в Україні активно обговорюється, і Руслан також висловлює свою точку зору, що всім нам потрібно більше приймати ветеранів.
Чоловік ділиться своїм досвідом і запевняє, що відкритість суспільства – важлива складова. Всі, включаючи дітей, мають права та можливості, і Руслан не вважає себе винятковим.
