Після церемонії нагородження, Єлізавета поділилася своїми думками у першому великому інтерв’ю для Sport-express.ua. Тут вона розповіла про шлях до успіху, емоції, підтримку батька, а також про життя поза спортом. Далі деталі розмови.

«Найважчим був другий день змагань!»

– Єлізавето, коли ви дізналися про своє визнання?

– Мій батько повідомив мені про це під час змагань. Це дійсно стало для мене приємною несподіванкою, і я була неймовірно щаслива!

– Яка нагорода для вас була найважливіша?

– Бронзова медаль у скіті стала історичною для України. Найважчим моментом був другий день змагань, адже потрібно було зібрати усю силу волі і не зробити помилок. Проте я пройшла до фіналу і вийшла на максимум, щоб здобути цю медаль. Емоції були неймовірні!

«Головне – повернутися з чемпіонату світу з нагородою»

– Чи очікували ви, що зможете піднятися на п’єдестал?

– Зізнаюся, не думала, що зможу показати найкращий результат в кваліфікації. Але на медаль я, звісно, розраховувала і була готова боротися.

– Які емоції випробовували, коли дізналися, що ви наймолодша серед фіналісток?

– Я була наймолодшою, і це дало мені унікальний досвід, який я буду використовувати в майбутньому.

«Дуже тепло дотримувались до українських спортсменів»

– Як вас зустрічали в Німеччині?

– Я відчула щиру підтримку всіх: і американців, і німців, і навіть спортсменів з інших країн. Це було дуже приємно, я не очікувала такої доброзичливості.

«Росіянка не потрапила на п’єдестал, фінішувавши четвертою»

– Як ви ставитеся до змагань з російською спортсменкою в умовах війни?

– Ми з нею не перетиналися, окрім фіналу. Вона зайняла четверте місце.

«Вільного часу мало, але люблю подорожувати»

– А душа любить щось інше, окрім спорту?

– Коли маю вільний час, завжди намагаюся подорожувати з родиною. Також я граю на гітарі, це мій маленький релакс.

«Шість днів тренуюся, один – відпочиваю»

– Чи бувають у вас дні, коли ви зовсім не тренуєтеся?

– Так, я відпочиваю один день на тиждень, а шість – присвячую тренуванням.

«Стріляти почала у 14 років»

– Чи пам’ятаєте свій перший влучний постріл?

– Так, мені було 14 років, коли я вперше влучила в тарілку. Батько мене підтримав і вирішив купити рушницю – так і почалась моя історія в стендовій стрільбі!

«Чемпіонат Європи – наступна мета!»

– Які у вас спортивні цілі на найближче майбутнє?

– Щонайближче змагання – чемпіонат Європи. Я налаштована повернутися звідти з медаллю!