«Американець на фронті: Майкл, інструктор 128-ї бригади, розповідає свою історію»
Знайомтеся з Майклом — інструктором 128-ї бригади
Майкл, 57-річний американець з позивним Текс, — справжній ветеран армії США. Він служив у збройних силах більше 20 років, брав участь у бойових діях, отримав чимало нагород, серед яких «Пурпурове серце» та «Бронзова зірка». Ще до початку широкомасштабної війни з Росією, Майкл жодного разу не відвідував Україну. Проте все змінилося у березні 2022 року, коли він вирішив приєднатися до українських військових.
Чому він прийняв таке рішення?
«Ця війна стала для мене можливістю допомогти. Я вважаю, що можу бути корисним», — говорить Майкл про своє рішення поїхати в Україну. За час служби на фронті він отримав поранення та пережив жахи війни: «Я відчув, що Росія здавалася сильною, та насправді є вразливою. Я встановив для себе, що повинен бути тут», — додає він.
Родина та друзі
Відреагували на його рішення по-різному: «Більшість моїх друзів мене зрозуміли. Кілька з моїх дітей служать в армії, тому вони знають, що означає захищати свою країну». Поділяючи свої думки, Майкл зауважує, що його рідні завжди підтримують його, навіть якщо не погоджуються з кожним його кроком.
Зміни у сприйнятті війни
Перше, що вразило Майкла на фронті, — це складність військових дій. «Я не припускав, скільки всього потрібно для ведення боротьби. Щоденно ми мали зустрічати численні виклики: брак боєприпасів, потребу витягувати ресурси з ворога!» — ділиться він досвідом. Проте запевняє: «Тепер я бачу, як українці вчаться на своїх помилках і стають все сильніше».
Адаптація до нових умов
В Україні, за словами Майкла, він зіштовхнувся з іншими викликами, ніж у США. Необхідність швидко адаптуватися до нових тактик війни особливо вразила його. «Війна тут зовсім не така, як у звичних умовах. Виникає потреба змінювати способи ведення бою, особливо з урахуванням нових технологій», — додає інструктор.
Досвід служби в Україні та його важливість
«Нам потрібно постійно вчитися один в одного. Я навчав українських та іноземних військових». У своїй роботі він зосереджений на стандартах, які допоможуть покращити підготовку бійців: «Системність і чіткість — ключ до успіху». Майкл зазначає, що подавати навчання треба відповідно до унікальних українських умов. «Психологічна підготовка та згуртування — ось що важливо», — підкреслює він.
Спілкування з побратимами
З українськими бійцями він знайшов спільну мову. «Багато з них прийняли мене з відкритими обіймами. Я навіть намагаюся поліпшити свої знання української», — ділиться він. Командир щодо його роботи сказав: «Ти тепер українець». «Тепер я ношу український прапор з гордістю», — розповідає Майкл.
Плани на майбутнє
«Мені хочеться оселитися в Карпатах. Тут я буду щасливий — тиша, природа, лижі». Майкл вірить у великий потенціал України та закликає людей бачити своє майбутнє: «Якщо вони зможуть подивитися на свою країну моїми очима, все стане на свої місця».
Залишайтеся на зв’язку
Додайтеся до наших соціальних мереж, щоб слідкувати за останніми новинами: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok.
