Польща та Україна: Взаємодія у часи викликів
Останнім часом світ знову звертає увагу на ситуацію в Україні. Зустріч Коаліції охочих у Парижі, саміт НАТО в Анкарі, підписання нових оборонних угод – все це свідчить про активну позицію України в відбитті агресії. Проте, поряд із цим, спостерігається охолодження у відносинах між Україною та Польщею, важливим партнером у цій боротьбі.
В інтерв’ю Укрінформу ексміністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич розповів про стратегічні аспекти українсько-польської оборонної співпраці, можливості зміцнення відносин між країнами, а також поділився своїм баченням ситуації в Росії та перспективами виробництва ракет для ЗРК Patriot.
Польща готується до навчань коаліції
– Пане міністре, ви були присутні на засіданні Коаліції охочих у Парижі, де Польщу оголосили господарем перших військових навчань. Як ви вважаєте, яким чином проходитимуть ці навчання?
– У Польщі є безліч локацій для військових навчань. Основне, що ці тренування дійсно відбудуться. Коаліція охочих зараз активно працює, обмірковує різні стратегії. Якщо конфлікт в Україні буде призупинено, виникне потреба контролювати ситуацію, в тому числі, розмістивши військових на території України. Вже свою готовність заявили Великобританія та Франція, а Німеччина також приєдналася до цієї ініціативи.
Польща активна в цьому контексті, адже виступає важливим логістичним вузлом, хоча відправка польських військових в Україну на даний момент не планується.
Старання Польщі у стабілізації ситуації
– Чи правильно, на вашу думку, що Польща не відправляє свої війська в можливу стабілізаційну місію в Україні?
– Все це пов’язано з внутрішньою політичною ситуацією в Польщі. Відправка бойових підрозділів в Україну могла б викликати запеклі дебати, особливо перед виборами, які відбудуться восени 2027 року. Краще дочекатися їх результатів, ніж ухвалювати поспішні рішення.
Розвиток антибалістичної коаліції
– На засіданні були обговорені плани створення Антибалістичної коаліції. Чи реально Польща приєднається до цієї ініціативи?
– Польща має свої особливості у цьому питанні. Маємо американську базу, яка спроможна перехоплювати балістичні ракети. Перспективи приєднання до Антибалістичної коаліції залежать від готовності польських підприємств запропонувати конкретні рішення впродовж кількох місяців.
Необхідність виробництва ракет
– Як ви оцінюєте плани ліцензійного виробництва ракет для систем Patriot у співпраці з Україною?
– Це успіх, якщо вдасться реалізувати технічні питання, але з цього приводу буде потрібен час. Передача технологій виробництва ракет – складний процес, і незрозуміло, чи буде США готова поділитися своїми секретами. Проте потреба в таких ракетах величезна, адже запаси США значно зменшились, і без залучення Європи не обійтись.
Політичні суперечки в Польщі
– Як ви розцінюєте інформацію про передачу Україні п’яти ракет Patriot та критику з вашого уряду?
– Це, звісно, політичні кредити. Навіть передача одного шолома може стати приводом для критики, але важливо пам’ятати, що попередній уряд також відправив багато оборонного обладнання. Усі ці дії – боротьба за вплив, а не реальність.
Співпраця в оборонній промисловості
– Співпраця між Польщею та Україною в оборонній сфері не виглядає надто успішною. У чому причина?
– Суть в тому, що польська оборонна промисловість зараз перебуває у стресовому режимі через затребуваність. Паралельно освоювати нові напрямки важко, але є надія на позитивні зміни з часом.
Війна в Україні й її вплив на Росію
– Як ви оцінюєте українські удари на території Росії?
– Українські дії змушують росіян поновно оцінити свій стан. Ця війна вже не виглядає як щось далеоке і чужине. Багато росіян починають ставити під сумнів імперські амбіції, і це може призвести до змін у свідомості населення.
Чи може виникнути загроза для польсько-українських відносин?
– Відомо, що російські інформаційні кампанії сприяють розколу. Як ви оцінюєте цю ситуацію?
– Треба реагувати на антиукраїнські інциденти в Польщі чітко і рішуче. Хоча ситуація нестабільна, сподіваюсь, що негативні настрої зменшаться.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото: Grzegorz Mehring / Archiwum ECS та з архіву Укрінформа
