,

Ярослав Ярославський, гендиректор Земельного банку

Written By: author avatar Вербицька Оксана

06.05.2026

Відновлення Землі: Як Державний Земельний Банк Реформує Сільське Господарство

Гроші на розвиток для держави

Державний земельний банк забезпечив вже 1,3 млрд гривень надходжень до державного бюджету, включаючи податки, дивіденди та інші обов’язкові платежі.

Проєкт Фонду державного майна України «Земельний банк» потужно змінює ринок використання державних земель сільськогосподарського призначення з 2024 року. Перші аукціони суборенди державних сільгоспземель стартували у жовтні 2024 року через платформу Прозорро.Продажі.

Детальніше про результати та перспективи передачі державних земель агровиробникам у легальне користування – в розмові з Ярославом Ярославським, генеральним директором ТОВ «Державний земельний банк».

Підсумки реформ та успіхи

– Пане Ярославе, вже півтора року пройшло з часу перших аукціонів. Чи важливі для держави фінансові результати, чи припускаєте, що головним є успішність реформи і прозорість ринку?

– Найважливішим є те, що державна земля почала працювати на користь держави. Наша країна не має такої великої ділянки, як би нам хотілося. Згідно з нашими даними, це лише трохи більше 800,000 гектарів. Більше того, ці землі, як правило, використовуються неефективно. В той час як агрохолдинги, які мають в обробітку по 200-300 тисяч гектарів, отримують шалені прибутки, держава досі не отримувала нічого. Завдяки нашим прозорим аукціонам ситуація почала змінюватися, тому важливо продовжувати реформи.

Ще одним важливим досягненням стало те, що ми запустили механізм, який дозволяє аграріям вільно конкурувати. Зараз доступ до землі відкритий, в той час як раніше все було закритим для обраних. Ми регулярно спілкуємося з аграріями – наприклад, відвідували Черкащину нещодавно. Попитали місцевих господарників про те, чи були випадки домовленостей для перемоги на торгах. Вони заперечують такі відомості, і ми теж не чули про «схеми» в пресі. Отже, маємо реальний алгоритм, що підвищує конкуренцію та дозволяє заробляти найкращим аграріям.

У цифрах: чим вища конкуренція, тим кращі результати торгів. В середньому на один аукціон приходить близько восьми учасників, а усереднена вартість суборенди становить приблизно 19,7 тисячі гривень за гектар. У регіонах із найвищою конкуренцією, як у Вінницькій області, цифри сягають 39,2 тисячі.

Переваги для громад та місцевого населення

– Чи виграють від цього місцеві бюджети та громади?

– Так, однозначно. Як вже казав, державні землі мають працювати на благо всіх. Закон передбачає, що 10% від оренди надходить до громад, де розташовані ці ділянки. Це не лише прибуток, але й робочі місця, а також сплата податків місцевими агровиробниками.

Цікаво, що 91,3% переможців наших торгів – це місцеві аграрії, фермери та малий бізнес. Такий підхід реально підтримує українське село, протиставляючи його крупним агрохолдингам. Перші ж ставки зі сторони холдингів коливаються між 20-22 тисячами за гектар, тоді як справжня конкуренція розгортається між місцевими аграріями.

Перспективи та плани на майбутнє

– Скільки гектарів земель уже отримало суборендарів і як рухаєтеся далі?

– Так, ми налаштовані на продовження роботи. Держзембанк – це перша компанія, що перетворилася з держпідприємства на товариство з обмеженою відповідальністю, належне державі. Це важливо, оскільки ми відходимо від системи постійного користування, що відкривало шлях до маніпуляцій. Отже, беремо в управління від 20 до 30 тисяч гектарів місцевості на місяць і виставляємо їх на торги. З 800,000 гектарів вже підготовлено близько 90,9 тисячі, з яких 78,9 тисяч гектарів уже на аукціонах.

Укладено угоди на суборенду майже 70 тисяч гектарів, що приноситиме державі 1,34 млрд гривень щороку.

Чому не всі гектари?

– Деякі земельні ділянки просто ідеальні для виставлення на торги, інші – пов’язані з обмеженнями, як-от ділянки водного фонду. Частина з них також у зоні бойових дій або забруднена вибухонебезпечними предметами, тому їх передача через законодавство наразі заборонена. Інші ділянки мають судову заборону, і ми працюємо над їх вирішенням.

Загалом укладено угоди на суборенду майже 70 тисяч гектарів, які щороку приносять 1,34 мільярда гривень.

Правова боротьба та проблемні учасники

– Які труднощі виникають під час реалізації проєкту?

– Часто судові розгляди пов’язані з арештами земельних ділянок. Наприклад, в Одеській області було 5,4 тисячі гектарів, які зупинили через суд. Це сталі проблеми, які вимагають часу, але важливо, що праця ведеться.

Чи обробляються ці землі?

– Ні, поки що вони просто заростають бур’янами. Використання державних земель має відбуватись законними шляхами. А це вимагає чіткого контролю та моніторингу.

– Як ви справляєтеся з незаконно оброблюваними ділянками?

– Такі випадки дійсно є. Коли торги тільки почалися, деякі аграрії не дотримувалися правил, намагаючись отримати вигоду без оплат.

Ми запровадили моніторинг та обстеження земель, фіксуємо правопорушення і звертаємось до правоохоронців. Минулого року ми обстежили багато підозрілих ділянок, і за деякими вже відкриті кримінальні провадження.

Процес торгів та законодавчі нюанси

– Які специфічні моменти ви вважаєте варто покращити для більшої ефективності роботи?

– Так, ми розглядаємо можливість підвищити стартову вартість до 100%, щоб зменшити ймовірність зривання торгів. Це також підвищить зацікавленість у законному обробітку.

Ще одним важливим аспектом є спрощення процедур зміни цільового призначення земель, адже на це витрачається багато часу та коштів.

Для нас важливо, щоб земля використовувалася максимально ефективно, і ми працюємо над цим. Але всі мають дотримуватися правил гри, щоб ринок залишався прозорим і вигідним для держави.

Перспективи розвитку ринку

– Яка ваша думка про майбутнє агровиробників і передачу земель у суборенду?

– Звісно, ми розраховуємо на подальше зміцнення нашої програми. Залучення нових земель і надання можливостей агровиробникам – це наш пріоритет. Зараз ми готуємо заявлені масиви і маємо намір наступного осені розпочати з новими торгами.

Система має працювати так, щоб держава стабільно отримувала прибуток від цих угідь, а аграрії мали можливість рости та розвивати свій бізнес.

Владислав Обух, Київ

Фото – Мар’янна Котик

author avatar
Вербицька Оксана Дизайн

різне

Залишити коментар