Чому привабливий дизайн не знижує стрес користувача

Written By: author avatar Дар'я Любацька
author avatar Дар'я Любацька
Журналістка HMStudio. Пише про моду, красу та lifestyle: тренди сезону, образи знаменитостей, догляд і корисні звички. Спирається на думку стилістів і фахівців та перевіряє факти перед публікацією.

01.06.2026

💡 Усі матеріали, обговорення та оновлення, присвячені Mobile, зібрані в одному просторі. Запрошуємо приєднатися до спільноти Mobile!

Мене звати Ніна Войтович, я Product Designer в Involve.software. Працюю з цифровими продуктами у сферах фінансових технологій, інвестиційних платформ, охорони здоров’я, громадських технологій, колаборативних систем штучного інтелекту та платформ автоматизації. У цій статті я ділюся власними спостереженнями щодо таких продуктів і тим, як вони змінили мій підхід до проєктування. Матеріал буде корисним для початківців UI/UX дизайнерів, що працюють над продуктами з відповідальними сценаріями.

Чому привабливий інтерфейс не завжди знижує напругу користувача

Під час одного з рев’ю я аналізувала екран підтвердження платежу. Зовні все виглядало бездоганно: акуратний дизайн, приємні кольори, анімована кнопка. Проте після натискання «Підтвердити» не з’являлося жодного підтвердження — користувач повертався просто на головний екран.

Незважаючи на емоційність продукту, людина залишалася з питанням, чи було здійснено платіж.

Ця стаття присвячена різниці між інтерфейсом, що виглядає привабливо, та тим, що справді підтримує користувача у критичний момент.

Ілюстрації — не завжди емоції

Дискусії про емоції в дизайні часто зводяться до візуального оформлення. Вважають, що додавання ілюстрацій, анімацій і трохи гумору автоматично покращує продукт. Однак це зазвичай виявляється недостатнім.

Часто ілюстрації створюють настрій, але не забезпечують зрозумілість. Без ясності залишається напруга, а прийняття рішень ускладнюється. Подібно до цього, анімація має сенс лише тоді, коли пояснює, що відбувається. Наприклад, плавний перехід між екранами допомагає зрозуміти логіку навігації, а мікроанімація підтвердження надає швидкий відгук. Проте у важливих моментах надлишкові рухи швидше створюють зайвий шум, ніж допомагають.

Я ніколи не розглядаю емоційний стан користувача окремо від UX. Те, що він відчуває в процесі, — це наслідок прийнятих рішень, а не додатковий елемент інтерфейсу. Якщо процес прозорий, користувач відчуває впевненість, а передбачуваність системи знімає напругу й знижує страх помилки. Саме це і є практичним проявом емоційного дизайну.

Три ключові запитання, які задаю перед кожним екраном

Щоб не покладатися лише на інтуїцію, я сформулювала три запитання, які допомагають визначити стан користувача в конкретному сценарії та перевірити, чи підтримує його дизайн. Жодне з них не стосується зовнішнього вигляду.

  1. В якому стані користувач починає сценарій?
    Це може бути звична дія або напружений момент з острахом помилитися. У другому випадку зайві анімації та декоративні елементи відволікають користувача більше, ніж допомагають. Інтерфейс має надавати відчуття зосередженості та впевненості.
    Рецепту немає: у фінтех-продуктах або сервісах із високою ціною помилки стриманість працює ефективніше, тоді як у застосунках для охорони здоров’я, де важливо відчувати підтримку, ілюстрації або м’які анімації можуть зменшувати тривожність. Все залежить від контексту й психоемоційного стану користувача на даний момент.

  2. В якому стані користувач приймає рішення?
    Чи розуміє він, що відбувається зараз і що трапиться далі? Чи відчуває контроль? У цей момент гумор або надто милі формулювання можуть заважати зрозумілості або створювати враження несерьозності. В не настільки критичних сценаріях м’який тон може знизити тривогу. Проте стиль комунікації не повинен суперечити серйозності ситуації.

  3. В якому стані користувач завершує сценарій?
    Чи з почуттям завершеності, чи з сумнівом, що щось пішло не так? Якщо після дії лишається невпевненість, користувач повертається, перевіряє інформацію та шукає підтвердження. Якщо ж виходить із спокоєм, це формує довіру до продукту, що накопичується з кожною взаємодією.

Ілюстрація трьох моментів одного флоу: користувач перевіряє дані й може хвилюватись — чи все правильно, бачить хід процесу і відчуває контроль, завершує з підтвердженням і спокоєм.

Три продукти — три різні підходи до емоційного дизайну

Контекст відіграє ключову роль. Наведу приклади трьох різних продуктів і способів підходу до емоційного дизайну, кожен із яких є вірним у своїй ситуації.

  • Фінтех-застосунок
    Працюючи над екраном обробки платежу, я помітила, що до редизайну користувач бачив лише повідомлення «Обробка…» на темному фоні без жодних підказок щодо прогресу. Система функціонувала, але людина не відчувала цього. Після редизайну з’явився кільцевий індикатор із покроковими статусами: пройдені кроки позначалися галочками, поточний – відмічений процесом. Функціонально нічого не змінилося, але змінився емоційний стан користувача — замість тривоги «а чи пройшло» він отримав віру у контроль і передбачуваність.

    Порівняння процесу обробки платежу: зліва — без індикації, справа — з кільцевим індикатором статусів.

  • Health-застосунок
    Після першого етапу юзер-тестувань отримала несподіваний фідбек — користувачі хотіли бачити «маскота-хелсі помічника» для більш персоналізованих нагадувань і зазначали, що інтерфейс варто зробити веселішим, хоча контекст медичний і яскраві акценти можуть бути недоречними.
    Я вирішила зробити компроміс і додала маскота з короткою корисною підказкою у верхній частині екрана — не як декоративний елемент, а як спосіб передавання інформації у менш офіційному тоні. Відгуки по змінам покращилися: продукт став відчуватися теплішим і ближчим, а не холодним лікарняним документом. Змінено було лише настрій та додано один візуальний елемент без функціональних змін.

    Порівняння екрану health-застосунку: зліва — функціональний та холодний, справа — з маскотом та підтримуючою фразою.

  • Civic tech застосунок
    Із картою укриттів для повітряної тривоги людина зазвичай не вивчає інтерфейс, а шукає конкретну адресу максимально швидко. Я додала пошукове поле, що здавалося логічним рішенням. Замовник відреагував інакше: головним завданням було максимально розгорнути карту без великого заголовка, тому пошук на весь екран відкинули. В результаті поле пошуку сховали в іконку лупи — я спочатку була не в захваті, бо хотілося зберегти поле видимим одразу. Але іноді компроміс — це кращий спосіб залишити функцію. Головне, щоб користувач міг швидко знайти укриття за адресою, а не тільки скролити карту.

    Порівняння інтерфейсу: зліва — поле пошуку в окремому рядку, справа — пошук у вигляді іконки на карті, карта займає більше простору.

Різниця не в тому, який підхід більш правильний, а в тому, що саме потрібно користувачу в цей момент.

Коли надлишковий емоційний дизайн може зашкодити

Ігнорування контексту на початку роботи може привести до негативних наслідків.

Наприклад, анімація у критичній ситуації, коли користувач очікує швидкої відповіді, часто сприймається як перешкода, викликаючи роздратування замість підтримки. Гумор у повідомленнях про фінансову помилку може здаватися знеціненням проблеми, адже користувач шукає чіткість і способи виправлення ситуації, а не жартів.

Емоційний дизайн шкодить, коли ставиться вище за зрозумілість. Часом найкращим рішенням є не додати щось, а навпаки — позбавитись зайвого. Ігнорування психологічного стану користувача перетворює дизайн із підтримки на джерело стресу.

Як перевірити ефективність рішення

Найкращий індикатор — коли користувач припиняє повертатися назад перед підтвердженням, оскільки з першого разу бачить, що відбувається і що буде далі. Якщо підтримка припиняє отримувати звернення з питаннями «чи пройшло все правильно», це свідчить про успіх.

Однак дизайнер не завжди може об’єктивно оцінити вибране рішення. Те, що здається вдалою ідеєю у макеті, на практиці може викликати непорозуміння. Багаторазово доводилось переконуватись, що мої очікування не збігаються із досвідом користувачів.

Тому будь-який сценарій слід тестувати на реальних користувачах. Юзер-тестування, аналіз поведінкових метрик і відгуки швидко виявляють проблеми, які можуть бути непомітними у візуальному проєкті. Якщо користувачі повертаються назад перед підтвердженням, довго зважують рішення або звертаються до підтримки, це сигнал про нестачу ясності. Без цих даних важко бути впевненим у тому, що дизайн працює, а не просто приємний зовні.

Якщо користувач проходить флоу спокійно і без зайвих сумнівів — дизайн ефективно підтримує користувача, а не створює додатковий стрес.

Резюмуючи

Емоційний дизайн — це насамперед про те, в якому стані користувач приймає рішення. Часто виникає бажання зробити екран більш привабливим, але варто зупинитись і поставити собі питання: чи це дійсно допоможе людині саме у цей момент?

На початковому етапі роботи з продуктовим дизайном корисно перед кожним екраном відповідати на три запитання:

  • Що відчуває користувач прямо зараз?
  • Чого він боїться?
  • Що допоможе йому відчути контроль?

Цей підхід не гарантує ідеального рішення, але є надійною точкою відліку, кращою за питання «як це виглядає». Якщо відповіді на ці запитання залишаються неясними — дизайн ще потребує доопрацювання.


Сподобалась стаття? Підписуйтеся на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на електронну пошту.

Автор матеріалу
Дар'я Любацька
Журналістка

Журналістка HMStudio. Пише про моду, красу та lifestyle: тренди сезону, образи знаменитостей, догляд і корисні звички. Спирається на думку стилістів і фахівців та перевіряє факти перед публікацією.

author avatar
Дар'я Любацька
Журналістка HMStudio. Пише про моду, красу та lifestyle: тренди сезону, образи знаменитостей, догляд і корисні звички. Спирається на думку стилістів і фахівців та перевіряє факти перед публікацією.

різне

Погода Київ --°C
USD-- • EUR--